Великдень. Ще кілька днів, і українські родини дружно почимчикують до церков, аби вшанувати ритуали та звичаї святкування Великодня. Але чи багато ми знаємо про це світле свято? Чому не можна спати у ніч перед Великоднем, до чого тут кролик, вогонь і гойдалки – розкажемо у цікавій добірці історичних фактів, звичаїв та традицій України і світу.

День пробудження природи та Песах

Наші предки здавна святкували Великдень – це був день пробудження природи, і відзначався він 22 березня у день весняного рівнодення. Сучасного смислового наповнення свято набуло тільки після запровадження християнства.

Уявіть тільки, християнський Великдень, як стверджують дослідники, не пов’язаний із єврейським святом Пасхи. Ця назва походить від слова “pesach” (“оминання” з івриту) та означає спасіння народу іудейського від гніву древнього бога Ягве – він наказав євреям помітити свої будинки, та оминув їх, не знищив. У християнській традиції ж у цей день Христос воскрес із мертвих для спасіння людей.

Ще й до наших днів у деяких регіонах збереглася давня традиція запалювати великі вогнища як символи очищення, оновлення. Їх влаштовували біля церков, на пагорбах, біля річок та на площах і розводили обов’язково із “живого ” вогню – тобто тертям з сухого дерева. У таких вогнищах спалювали старі і непотрібні речі, а сам вогонь використовувався для приготування усіх великодніх смаколиків.

Пасхальний кролик. Фото pennlive.com

Давня традиція стверджує, що у ніч перед Великоднем не можна спати. Навіть якщо не йдете у церкву на Всеношну – казали, хто засне у цю ніч у того весь рік буде сонним! Старі люди, які не могли піти до церкви, святили страви першим промінням сонця.

Яйця та паски

Головні символи Великодня – яйця і паски мають також давню, цікаву історію (до речі, одним із найважливіших символів католицької великодньої традиції є кролик – саме він, як вірять європейські дітлахи, приносить цукерки та солодощі до будинку).

Яйця споконвіку символізували нове життя та розбивалися, адже старе має дати дорогу новому. Є безліч версій походження традиції крашанок. Найсміливіші стверджують, що аж від римського імператора Марка Аврелія. Начебто курка його матері знесла яйце із червоними крапками, що символізувало народження правителя, і після того римляни стали надсилали фарбовані яйця як подарунки та привітання. Ще одна легенда розповідає, що першою придумала фарбувати яйця Діва Марія, яка таким чином забавляла маленького Ісуса.

Та все ж найбільш реальна версія походження кольорових яєць полягає у історичній здогадці: оскільки під час сорокаденного посту не можна їсти яйця, а кури про це нічого не знали, для зберігання цінного продукту та щоб відрізняти від сирих, наші предки яйця варили, фарбували та потім виставляли на великодній стіл.

Цікаво: якщо традиція фарбувати яйця є і у інших народів, то розписують їх тільки українці. Традиції і особливі способи виготовлення писанок різнилися від села до села – кожен майстер намагався створити свій неповторний шедевр.

Пасхальний кролик. Фото pennlive.com

Писанка грала велику роль у великодніх ритуалах, зокрема як частина шлюбної традиції – дівчата дарували хлопцям писанки, і найкрасивіші – тим, кого кохали. Для наших предків це був один із способів висловити свої почуття!

Ще більше звичаїв стосуються головного частування Великодня – паски. Вважалося, що господиня має бути сама під час цього процесу, аби уникнути чужих поглядів, а також мати чисті і світлі думки під час замішування тіста. Освяченою паскою українці годували дітей перед основною їжею – для здоров’я, та птахів, котрі сідали на вікно – це був знак багатства і удачі для господарів, верх паски зрізали і давали корові – аби добре телилася, скибки освяченого хліба вважалися охороною від злих духів.

Церква та освячена їжа

Та й узагалі українці дуже шанували освячену їжу – турботливо підбирали кожен шматочок, що впав на підлогу під час великоднього сніданку. Вважалося, що миші, які з’їдять таку чудодійну їжу, перетворяться на кажанів та мучитимуть незграбу, що її впустив. Залишки такої їжі заборонялось викидати – їх зберігали для використання у обрядах або ж закопували – аби родила нива і не було бур’янів.

Із церкви наші предки верталися ледь не бігом – за народним повір’ям, якщо прийдеш з церкви раніше сусіда, то буде тобі щастити, довго жити. За стіл сідали усією родиною, аби і наступного року триматися купи. Найстарший член родини ділить на всіх присутніх свячені яйце та паску, тільки після цього можна було приступати до трапези.

А ще наші пращури вірили – як проведеш Великдень, так і весь рік. Нап’єшся – будеш рік у напівсні, сумуватимеш – весь рік буде сумно.

Фото “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Традиції

Після святкового сніданку влаштовувалися гучні гуляння (гаївки), що не стихали аж три дні. Ігри, хороводи, гойдалки – Велике свято відмічали із розмахом. До речі, гойдання мало і ритуальний сенс – вважалося, що гойдання, як і будь-яка інша дія, що зображує підйом, допомагає родючим силам – врожаю, потомству. Саме тому найбільше згадувань гойдалок припадає на весну – час росту хлібів і формування шлюбних союзів.

У православній традиції під час Великодніх свят важливу роль відіграють і церкви. У Страсний тиждень передбачається часте відвідування служб, а Великодня субота останній строк для сповіді. Вважається, що без цього не досягти повноти свята, адже не правильно сідати до великоднього столу із неочищеними вустами і серцем. А ще, кожен охочий міг вдарити у дзвін, а постоявши під церковним дзвоном – не хворіти увесь рік.

А знаєте який цікавий звичай гаївок дійшов до нас із давнини? У дні після Великодня хлопці та дівчата влаштовували Обливаний понеділок – обливали один одного водою. Вода спрадавна вважається символом очищення і оновлення, так само як дощ – символ родючості. Весела забава для молоді була водночас частиною ритуалу залицяння – хлопці в першу чергу обливали тих дівчат, які їм подобались, та із ким хотіли вступити у шлюб. Ця традиція і досі існує у деяких регіонах України.

Та як би ви не святкували Великдень, бажаємо вам справжнього духу свята, тісного родинного кола, усміхненого, святкового настрою та потужної весняної енергії – енергії життя. Тож смачної вам паски!

Фото podrobnosti.ua

Писанка – це пісенька про коханий край

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram