Кейсі – заморська квітка з українською душею

Квітка Цісик (англ. Kacey Cisyk). Її феномен досі залишається загадкою для музичних експертів. Як жінка, яка ніколи не ступала на землю України, настільки тонко її відчувала? Ба більше, змогла пропустити крізь себе ці автентичні пісні та нести їх у серці все життя. Якби не страшна хвороба, яка надто рано забрала Квітку у світу, то сьогодні вона б святкувала свій день народження.

Народна артистка України Ніна Матвієнко: Досі лечу на крилах, які дала мені Квітка

“Вперше я почула, як співає Квітка Цісик, у 1988-му, коли була на гастролях у Канаді. Ми їхали в авто, і мені увімкнули її записи. Я завмерла від почутого – здалося, що це янгол спустився з неба. Не могла ні говорити, ні дихати: який голос, який скарб. Пригадую, як я тоді вийшла на сцену і першим ділом розповіла залу про своє відкриття цієї американської співачки із українською душею”, – розповіла Ніна Митрофанівна.

Коли Матвієнко повернулася в Україну, то неодноразово вмикала пісні Цісик маленькій Тоні. У 1995-му році артистка гастролювала у США і дуже хотіла зустрітися з Квіткою, але не судилося.

“Ми так і не познайомилися особисто, але які крила вона мені дала. Я на цих крилах лечу досі. Для мене Квітка – жива: у пісні, у тій неймовірній красі її тембру, у тій унікальній мелізматиці. Це щастя чути її голос. У тяжкі хвилини я вмикаю записи саме Квітки Цісик – і знову оживаю”, – додає Ніна Матвієнко.

Народний артист України Кирило Стеценко: Цісик – незахищена українська душа

“Про Квітку Цісик я довідався на початку 1980-их: товариш зі Львова записав для мене її пісні. Я був у захваті! Найбільше вражала якість співу, аранжувань та запису. Це була така чиста, правдива, щира, ранима, незахищена українська душа! І ця душа дуже відрізнялася від всього того, що в ті часи було на українській естраді”, – зізнається пан Кирило.

На його думку, аранжування пісень Квітки заслуговують окремої похвали, бо це рівень американця Квінсі Джонса, який створив феномен Майкла Джексона. Записи проводилися на нью-йоркській Clinton Recording Studios, де писалися Мадонна, Джордж Бенсон та інші славетні музиканти.

“Із Квіткою в Америці складно було зустрітися. Я спілкувався з її рідними, та ніяк не міг побачити саму Цісик. І от врешті ми зустрілися, це було на початку 1991-го. Наше знайомство відбулося на Мангеттені. Співачка чекала мене в одній зі студійних кімнаток. На моє превелике здивування, на її руках було немовля: тоді я зрозумів причину, чому так довго відкладалася наша зустріч. Я записав півторагодинне інтерв’ю із Квіткою, і весь цей час її маленький син Едвард-Володимир був із нами, періодично вигукуючи щось своє. Я запросив Квітку до України – на “Червону руту”, але тяжка хвороба не дозволила їй здійснити цю поїздку, як і записати третій альбом”, – розповів Стеценко.

Володарка Гран-прі Міжнародного фестивалю-конкурсу ім. Квітки Цісик Оксана Муха: У шість років у мене з’явилася подруга – Квітка

“Ми з батьками щороку їздили з наметами в гори, ставали над водоспадом Кам’янка. Був вечір, вогонь, зорі, шум річки. І тут батько включив в машині касету із піснями Квітки Цісик, яку привіз із-за океану. Тоді я вперше почула її голос. Було мені 6 чи 7 років. І в мене з’явилася подруга – Квітка. Коли я чула її голос, мені здавалося, що вона біля мене”, – з трепетом розповідає пані Оксана.

Зустрітись особисто з Цісик вона не встигла, але спілкувалася із її сином – Едвардом: “Таке враження було, що я до неї доторкнулася – хлопець так схожий на свою маму”.

Її голос, манера виконання, м’який акцент у переплетенні з прекрасною мелодією пробуджують “мурахи по тілу”. Коли закриваєш очі, відчуваєш, як ці пісні пронизують все єство. Квітка Цісик, без перебільшення, є скарбом української музики.

Фото: kvitkacisyk.com

Чуєш, ти чекай мене, над усе чекай

КОМУ ВНИЗ – “чорні козаки” українського року