9 років минуло, як Росія нахабно, нехтуючи усіма міжнародними договорами і моральними принципами, вдерлася та окупувала український Крим. 26 лютого 2014 року відбулось те, що нині відомо під назвою “День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”. Жителі півострова показали світу і Росії, що далеко не всі кримчани хочуть в “родную гавань”.
23 лютого прихильники анексії проголосили міським головою Севастополя Олексія Чалого (громадянина РФ), який усіляко посприяв російським спецслужбам, а згодом підписав із Путіним документ про “входження Криму та міста Севастополь до складу РФ”.
Однак Севастополь це не весь Крим, росіянам потрібен був контроль над Верховною Радою Криму. Тому 25 лютого сепаратисти вийшли на мітинг під парламентом півострова. Вони допомогли кримським депутатам, що давно годувалися з руки Москви і чекали “асвабаждєнія”, заблокувати передачу податків АРК до столиці.
Київ іще не міг реагувати, столиця була шокована трагедією, яка сталася на Майдані, але самі кримці бачили, до чого все йде.
Меджліс кримськотатарського народу закликав усіх прихильників соборності України прийти на мітинг під Верховну Раду Криму. Близько 15 тисяч кримських татар, українців, росіян та людей інших національностей відгукнулись і прийшли під стіни кримського парламенту.
Ставленики Москви гучно кричали на весь світ, що “Крим хоче до Росії”, але чомусь думки кримчан тоді ніхто не питав. Активісти намагалися не дозволити проросійським депутатам, які зібралися того дня на нову сесію, ухвалити антиконституційні рішення щодо відділення від України.
“Росія вже мала чіткий план, а ми ще нічого не підозрювали. Цього дня ми вимагали цілісності України, засуджували сепаратизм і хотіли змін у владі Криму, домагалися перевиборів Верховної Ради АРК, змін в уряді півострова. Бо саме їхня діяльність призвела до таких наслідків”, – розповідає учасник тих подій, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.
Із Севастополя за вказівками з “центру” привезли терських козаків, так звану “Самооборону Криму” та активістів партії “Российского единства”.
“Вони туди прибули вже з конкретним завданням – провокувати людей. Тоді члени Меджлісу намагалися не допустити занадто емоційного протистояння людей з ними”, – додає Чийгоз.
Забрати півострів виявилося складніше, ніж здавалося спочатку. У закритих кабінетах Кремля вибрали силовий варіант анексії. У ніч з 26 на 27 лютого до парламенту Криму приїхали російські військові, вдерлися в будівлю та вивісили триколор. “Зелені чоловічки” захоплювали аеропорти, дороги, залізницю, почалася блокада українських військових частин. А за прямої підтримки РФ кримські депутати, не переймаючись масовими протестами, змогли почати “референдум”.
26 лютого стало визначним днем в історії спротиву російським окупантам. Датою, коли Крим показав, що не всі згодні з “единогласным присоединением к Родине”.
У сутичках 26 лютого постраждало понад 30 осіб, двоє загинули. Один чоловік помер від серцевого нападу, жінку затисли у натовпі. Після цих подій так званий “Слідчий комітет” порушив кримінальну справу, але обвинуваченими у ній чомусь стали виключно кримські татари.
Справа 26 лютого
Головним фігурантом сфальсифікованої справи про масові заворушення під час мітингу 26 лютого став заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Також звинуватили Мустафу Дегерменджі, Алі Асанова, Ескендера Кантемирова, Арсена Юнусова і Ескендера Емірваліева.
Судові засідання у резонансній справі через відсутність реальних доказів провини рясніють сфабрикованими фактами і підставними свідками. Чийгозу винесли обвинувальний вирок – 8 років колонії суворого режиму. Завдяки зусиллям Меджлісу кримськотатарського народу і Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана восени 2017 року Ахтема Чийгоза, а також іще одного заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова, вдалося звільнити. Зараз вони в Києві продовжують боротьбу за повернення півострова. Однак іще п’ять фігурантів сфабрикованої справи чекають на свої вироки, перебуваючи в СІЗО або під домашнім арештом.
Багато українців та кримських татар не покинули свій рідний дім та не виїхали з окупованого Криму, вони і нині продовжують там жити і боротися. Постійні обшуки, арешти, ув’язнення, тиск і погрози російських спецслужб, що продовжуються і сьогодні, лише підтверджують це.
Фото: Newsforbreakfast, REUTERS
Ахтем Чийгоз: Величність Росії та її безкарність – це міф
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
