Великий піст – час покути і молитви

Великий піст – це головний, встановлений апостолами, як вважалося від початку ІV століття, сорокаденний час покути, що готує християнина до найвеличнішого із усіх християнських свят – Свята Воскресіння Христового.

Втім, треба зазначити, що Великий піст складається насправді із 48-ми днів. Останній його тиждень – Страсна седмиця – встановлена ​​на честь останніх днів земного життя, страждань і смерті Христа. Таким чином маємо: чотиридесятниця (перші 40 днів); Лазарева субота (1 день – Вербна субота перед Вербною Неділею); Вхід Господній в Єрусалим (1 день – Вербна неділя, за тиждень до Великодня); Страсний Тиждень (6 днів – весь тиждень з понеділка по суботу перед святом Світлого Великодня найбільш суворий піст).

Дві тисячі років історії посту

У перші віки християнства Великий піст тривав кожної п’ятниці та суботи. Бо у ті часи вірні святкували Воскресіння Христове не раз на рік, як це відбувається в наш час, а щотижня. Звідси й походить у деяких народів назва неділі – воскрєсєніє.

Починаючи із ІІІ сторіччя, та перетворення свята Воскресіння на щорічне, Великий Піст став тижневим.

І лише у ІV столітті по Різдву Христовому, після Першого Нікейського собору, було прийнято рішення про тривалість Великого Посту у 40 днів: “… як би не було, переконай їх у цьому і навчи їх постити сорок днів; бо соромно було б, коли усі роблять саме так, і лише ті, що знаходяться в Єгипті, замість утримання, піддаються веселощам”,- писав Афанасій Великий у 331 році до єгиптян.

З часом, під впливом монастирів, пісними на Сході стали також суботи та неділі. Лише двічі за 48 днів дозволяється вживання риби. Протягом усього цього періоду необхідно дотримуватися повної відмови від їжі тваринного походження та м’яса. Останній тиждень перед Великоднем називають великим, страсним, чистим. На цьому тижні вірні дотримуються посту так само суворо, як і на першому.

На Заході піст ніколи не був таким суворим. Від ХІІІ-го століття він тривав цими днями лише до вечора, після чого можна було їсти будь-що.

У ХVII столітті вже був дозволений легкий сніданок, а з початку ХХ-го залишилася  лише заборона на вживання м’яса у п’ятницю.

Сьогодні,  згідно з Папським Moto proprio “Paentemini” від 1966 року, ніхто не забороняє вірним тримати піст за власним розсудом та розумінням. Головний акцент на Заході ставиться на духовній покуті та наверненні. Покута, милостиня та молитва – ось його головні складові.

Як Україна постувала в ХVII сторіччі: погляд іноземців

Що ж до постування власне в Україні, то ще Гійом Левасер де Боплан, котрий перебував на українських землях у 1630-1647 рр., записав, що мешканці “козацького краю дуже шанують святкові дні і дотримуються постів, які у них тривають вісім або дев’ять місяців на рік і полягають в утриманні від м’яса”. Француз підкреслював, що “вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок їхньої душі залежить від зміни їжі”.

Галичину описував інший мандрівник – Ульріх фон Вердум, котрий перебував у Галичині в 70-тих роках ХVII сторіччя. Він залишив нам свої враження про те, що місцеві українці морять себе голодом та “так гаряче дотримуються посту, що виглядають добряче зголоднілими, і в цей час їх легко відрізнити від інших через блідість обличчя”. Ульріх був дуже здивований такими звичаями і підкреслював у своєму щоденнику, що на відміну від своїх західних колег які любили попоїсти та випити доброго вина “ченці і черниці ніколи не їдять нічого, що мало життя, навіть молока, масла, яєць, чи чогось подібного, але лише горох, сочевицю, інші овочі і зелень, а також плоди землі, що заправляють лише олією”.

Втім, за тих часів у Речі Посполитій, до якої тоді належала й Україна, жорстке дотримання посту було загальним правилом. У німців навіть існувала з цього приводу глузлива сентенція: “Поляк скоріше вб’є людину, аніж порушить піст”.

Сьогодні в Україні, за даними компанії “GfK Ukraine“, Великого посту дотримується 23% сімей. Регіонально: 19% у Києві, 10% у Дніпропетровську, 12% в Одесі, 50% у Львові. У сільській місцевості цифри зростають удвічі.

Жилавий понеділок: Щоб жилавим бути!

У християн розпочався Великий піст: правила та обмеження