Кожна батарейка прирікає 5 поколінь людей на малокрів’я, безпліддя і розумову відсталість. Через розбитий градусник або лампу-“економку” може підвищитися температура тіла, а деякі люди починають задихатися. А ще ми щодня п’ємо “коктейль” зі своїх і чужих медикаментів. Небезпечні відходи слід утилізовувати і переробляти – а не закопувати в землю чи зливати в річки. Інакше незабаром вони повернуться до нас із їжею, повітрям і питною водою.
З першого січня 2018 року українці пообіцяли жити за європейськими правилами і не викидати акумулятори, термометри, люмінісцентні лампи і ліки в загальний смітник. Куди нести токсичний брухт, щоб не перетворити на смітник своє життя, “Український інтерес” дізнавався у компетентних українців, британців та японців.
Розбився ртутний термометр або лампочка. Що робити?
Енергоощадні лампи наповнені парами ртуті. У термометрах цей метал рідкий, але вже при +18 градусах за Цельсієм він швидко перетворюється на токсичні випари.
Щоб не отруїти себе і близьких, не можна просто замести рештки побитої лампочки або градусника і викинути у смітницю. Натомість слід передовсім вивести з кімнати людей і тварин, відчинити вікно, але не створювати протягу. Руки захищаємо гумовими рукавичками, легені – пов’язкою на рот і ніс, змоченою в розчині харчової соди. Тепер можна прибирати.
У скляну банку наливаємо воду або розчин марганцівки. Беремо два аркуші паперу (серветки) або вологий пензлик: ними зручно збирати кульки ртуті. Вкидаємо їх до банки і щільно накриваємо кришкою. Місце, де розлилося рідке срібло, обробляємо концентрованим розчином марганцівки.
Куди подіти банку з небезпечним сміттям? Тільки не у сміттєпровід чи загальний контейнер! Токсичні відходи збирають окремо. Щоб дізнатися, де найближча до вас точка збору, зателефонуйте 112 або до місцевого управління державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Скло від розбитої лампочки-економки прибираємо так само, як і кульки ртуті від термометра. Провітрюємо приміщення і якомога швидше виходимо надвір подихати.
Куди нести використані лампи, батарейки, термометри
Скриньки для батарейок мають “оселятися” в навчальних закладах, під’їздах будинків, бібліотеках. Цивілізований збір токсичного брухту – результат соціальних проектів “Батарейки, здавайтеся!”, “Батарейкам – утилізація!” та інших громадських ініціатив. Організатори екокампаній відправляють зібране до європейських або українських заводів на переробку.
Від 2018-го на вулицях Києва почали встановлювати контейнери для небезпечних відходів. Якщо ви не хочете їздити далеко зі своїми лампочками, батарейками і градусниками, можна поклопотатися про те, що спеціальний контейнер встановили і обслуговували і на вашій вулиці. Подробиці розкажуть телефоном у компанії “Київкомунсервіс”.
Британці все переробляють, а японці будують нові острови з “попелу”
Ми отруїли вже 7% своїх земель, а це дорівнює п’ятій частині території Великої Британії. Поки в Україні розростаються полігони відходів, британці дуже серйозно ставляться до утилізації та сортування сміття. Усі сміттєві баки мають своє призначення: для металу, пластику, залишків їжі, електронних та небезпечних відходів. До так званого recycling (вторинна переробка), дітей привчають змалку, і це перетворюється на звичку. Британці не узаконювали обов’язок сортувати сміття. Але місцева влада може оштрафувати тих, хто викидає небезпечні відходи не в той контейнер.
А ось у Японії зі сміття вже створюють острови. Там сміття розподіляють на спалюване, неспалюване, те, що можна переробити, та великогабаритне. Відходи вивозять за графіком: наприклад, у понеділок – пластик, а у середу – скло. Щоб позбутися старих меблів, спочатку потрібно подати заявку. Порушив правило – плати штраф. Під час процесу переробки сміття створюється щось на кшталт попелу. Його використовують у будівництві – пресують у величезні брикети, з яких потім будують будинки і навіть цілі ділянки суші. Штучний острів Одайба побудували саме з такого матеріалу.
Екоповедінка як модний тренд та інструмент впливу на владу
Так званий закон про сортування сміття зобов’язав українців розділяти, переробляти і знешкоджувати відходи. Але умови для сортування поки що мають поодинокі райони міст. Та й там усе звантажується в один сміттєвоз. Навіть свідомі мешканці, які сортують сміття, втрачають стимул до екоповедінки.
Поки держава не поспішає встановлювати контейнери роздільного збору і заохочувати людей користуватися ними, цю функцію взяли на себе громадські активісти. Вони проводять акції, під час яких можна здати використані лампи та батарейки, розповідають людям про наслідки невідсортованого сміття. Щоправда, на таких акціях за утилізацію відходів часто доводиться платити. Тому активісти придумали компенсацію: разом із батарейками пропонують принести макулатуру, отримати за неї гроші і тут же витрати їх на безпечне знищення або переробку токсичного сміття.
Координатор проекту “ЧистоТак!” об’єднання експертів та екологічних активістів “Еколтава” Микола Рябука розповів “Українському інтересу”, що 95% брухту в Україні потрапляє на сміттєзвалища: “350 кілограмів сміття щороку створює кожен із нас. Близько 14 мільйонів тонн відходів утворюється в Україні щороку. Але 55-60% відходів можуть бути перероблені. Для цього потрібно сортувати відходи”.
Микола наголосив, що не достатньо декількох законів. Державі слід популяризувати правильне поводження з відходами. І було б добре, щоб людей привчали до цього змалечку, а сортування сміття стало модним трендом.
Сміття – це ще й ресурс для заробітку. Приватні компанії, що організовують утилізацію небезпечних відходів, займаються лише великими обсягами, адже так вигідніше. Але інколи такі організації обирають дні, в які приймають не тільки оптову кількість сміття.
Маркетинговий директор компанії “Екологічні інвестиції” Валерій Денисенко вважає, що бізнесменам потрібно згадати про совість: “Деякі компанії не мають ліцензій на обробку та утилізацію шкідливого сміття, і тому займаються вони цим тільки на паперах. А склади зібраних батарейок та ламп просто лежать, нікому не потрібні”.
І бізнес, і держава, і місцева влада починають краще чути і діяти, коли ми не чекаємо, а вимагаємо. Тож сортування сміття – не лише законодавча вимога, а домашнє завдання для кожного українця.
Що робити, якщо провалився під кригу (фотоінструкція)
“Пластику, здавайся!”: чи реально заробити гроші на відходах?
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
