Андріївська церква – церква на честь святого Андрія – одна з найяскравіших пам’яток у стилі барокко на теренах України та світу. Їй характерні всі найголовніші риси цього архітектурного напряму:

  • парадність,
  • мальовничість та ефектність архітектурних форм,
  • велика кількість та різноманітність декору,
  • позолота,
  • легкість та динамічність силуету.

Іван Нечуй-Левицький у творі “Кайдашева сім’я” так писав про Андріївську церкву: “Над цвинтарем ніби висіла Андріївська гора з гострим верхом, а на самому вершечку стриміла Андріївська церква і ніби висіла на ясному темно-синьому небі, що блищало на заході. Легкі хмарки сунулись по небу. Мелашка задивилась на гору, на церкву; їй здалось, що не хмарки летять в небі, а тонкі, з самих стовпів, бокові бані на церкві заворушились, що сама церква почала коливатися на гострому версі гори. Їй здалось, що хрести на церкві трусяться й коливаються, що коливається вся гора…”.

Андріївська церква

За легендою, в тому місці, де зараз протікає Дніпро, колись було море. Один з 12-ти учнів Христа Апостол Андрій дорогою до Риму піднявся на пагорб та встановив на ньому хрест. Тоді він промовив, що саме тут з’явиться християнське місто, після чого вода відступила. З того часу на горі стали зводити дерев’яні церкви, які замінювали одна одну, поки не була збудована нинішня кам’яна Андріївська церква.

Цікаво й те, що в Андріївській церкві немає дзвонів. Кажуть, що тільки-но пролунає звук дзвонів, як вода “прокинеться” та затопить не лише Старий Київ, але й лівий берег столиці, якого в давнину ще не було.

У 18 столітті на замовлення імператриці Єлизавети розпочалось будівництво Андріївської церкви. Тоді існувало декілька варіантів проекту, але перевагу віддали італійцеві Бартоломео Растреллі.

Андріївська церква

Андріївську церкву в Києві називають шедевром, “лебединою піснею” видатного італійця. Саме він у 1748 році розробив проект, а втілював його ідеї в життя московський архітектор Іван Мічурін. Будівельні роботи велися з 1749 року до них було залучено фахівців з Києва, Москви та Санкт-Петербурга.

Цікаво, що деякий час початок будівництва затягували, оскільки тодішні священники не хотіли знімати освячений хрест, який стояв на горі. Тому вони створювали усілякі перешкоди. Але так чи інакше, в 1749 році храм почали будувати. Подейкують, що церква мала стати подякою від імператриці фавориту Олексію Розумовському, який був уродженцем українських земель. Та начебто її чоловіком, з яким вона таємно побралась.

Андріївська церква

Андріївська церква. Реставрація екстер’єру

Якщо поглянути на історію Андріївської церкви, то, як власне церква, вона майже не функціонувала. Ремонти повторювалися за ремонтами, а потім прийшов радянський антирелігійний період. І запланована як палац церква перетворилась в церкву-музей. Храмом, де зазвичай проводять богослужіння, вона практично ніколи не була.

“Собор неначе злипався докупи з високими чавунними сходами й поренчатами по їх, що піднімались вгору до плацу — цвинтаря; зливався докупи, мов одно суцільне будування, з домом на два стажі, над котрим, замість стелі, був цвинтар собору. Усе це забудування здавалося суцільним, і через те самий собор здавався вищим удвоє, високим, величним і надзвичайно легким” – уривок з оповідання “Апокаліпсична картина в Києві” Іван Нечуй-Левицький (1910 рік).

Через особливості рельєфу Андріївського узвозу церква буквально руйнувалась на очах. Зовнішні деталі інтер’єру потребували термінової реставрації.

Зміцнювати пагорб біля Андріївської церкви почали у 2009 році.

Але через підготовку до “Євро-2012” та через брак коштів ремонт та реставрацію було вирішено зупинити. Тільки наприкінці 2015 року роботу відновили. Була вирішена проблема із частково зруйнованим фасадом та декором. Було відновлено ліпнину на вежах, відремонтовано та утеплено дах. Екстер’єр церкви зараз виглядає саме так, як початково задумував італійський архітектор Бартоломео Растреллі.

Головною проблемою Андріївської церкви були сходи. Сходи, які раніше були покладені на бетонну основу, постійно прогнивали через застій води під ними. До 2015 року ніхто з реставраторів не намагався взятись за капітальний ремонт. Тому це призвело до значної руйнації.

“Зараз же вони лежать не на традиційному розчині, а на опорах, під якими є простір. Нами було застосовано новітні технології. Тепер можна їх регулювати, відкручувати та при потребі ремонтувати”, − розповів головний інженер об’єкта Ігор Устименко.

Після закінчення реставрації екстер’єру туристів стали пускати на оглядовий майданчик. Правда, за гроші. А всередині храму продовжувалися штукатурні роботи, очищення іконостасу, живопису, дерев’яних деталей кафедри.

Андріївська церква

Внутрішня реставрація церкви та іконостасу

Придворний архітектор Растреллі, який до того ж був улюбленцем Єлизавети Петрівни, є автором не лише архітектурної частини, але й усього декоративного оздоблення всередині. Ліпний позолочений декор, різьблення, іконостас – це все зроблено за кресленнями та малюнками італійця. Вирізьблювали іконостас у Петербурзі, а у 1752 році частинами він був доставлений у Київ. У 1755 році цей елемент декору був повністю встановлений.

“Нам випала відповідальна місія. Адже українським фахівцям потрібно відновити внутрішній інтер’єр храму з нуля”, – зауважив Ігор Устименко.

Андріївська церква
Андріївська церква
Андріївська церква
Андріївська церква

Загальна площа реставраційних робіт всередині храму складала близько 800 квадратних метрів. Найперше були проведені штукатурно-малярні роботи. Працівниками було знято чисельні нашарування фарби зі стін (у деяких місцях налічується до 10 шарів фарби). Такі капітальні роботи пов’язані з тим, що з часом фарба почала відпадати від основи. У деяких місцях відбувалось намокання та прогнивання стін. Найбільш пошкодженими місцями були купольна частина та алтарна.

Крім того, реставратори відновили початковий колір стін, якими їх планував Растреллі.

Були замінені внутрішні інженерні мережі (електропостачання, освітлення, опалення, охоронної та пожежної сигналізацій), архітектурно-декоративні елементи (ліпнина).

Була розчищена і частково відновлена позолота, відреставрований живопис та іконостас. Іконостас Андріївської церкви налічує 39 ікон. Реставрація полотен здійснювалася частинами, спершу реставрували найбільш пошкоджені та забруднені.

Андріївська церква
Андріївська церква
Андріївська церква

Протягом чотирьох місяців спеціалісти науково-реставраційної майстерні повертали до життя головні ворота іконостасу – Царські врата.

“З часом левкас, полімент та золото відшаровується. На це впливає і температура і старіння дерева. З’являються тріщини у дереві”, – розповів співробітник реставраційної майстерні Дарат Лірійович.

За словами майстра, робота відбувалась у шість етапів. Спочатку було знято поверхневе забруднення, кіптява від свічок. Потім відбулось укріплення левкасу (ґрунт, тобто основа в технології живопису – ред.), позолоти, тонування та фінальне покриття спеціальним лаком.

2017-го роботу над Царськими вратами було завершено роботу. Також була закінчена реставрація сцени “Благовіщення” – це традиційна композиція, яка складається з двох ікон: Богоматері та Архангела Гавриїла.

Андріївська церква
Андріївська церква: перлина українського барокко

18 жовтня 2018 року український парламент схвалив передачу Андріївської церкви Вселенському Патріархату (при цьому церква залишається в державній власності). 28 листопада 2018 року Кабінет Міністрів України передав Андріївську церкву в Києві в постійне безоплатне користування Представництву двору Вселенського патріархату в Україні.

13 грудня 2020 року (у день Святого Андрія), після 11 років реставраційних робіт, церква відкрилася. Урочисту літургію провів представник Вселенського Патріарха – митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс) разом з настоятелем храму єпископом Команським Михаїлом (Аніщенком).

З 15 грудня 2020 року церква відкрита для всіх охочих.

Фото: Андріївська церква. Український інтерес/Олександр Бобровський

Ірининська церква: таємниця забутої пам’ятки

Трьохсвятительська церква. Забутий київський храм

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]