Ні для кого не секрет, що зараз український кінематограф та сучасна вітчизняна література підіймаються на новий рівень визнання. Українське читають, дивляться, розуміють та люблять у всьому світі. Проте самі українці іноді не знають, що за світовими шедеврами кіно приховується історія з України. Отож, відкриваємо завісу й розповідаємо про відомі кінофільми, екранізовані за книжками письменників, які явили свої очі світу в Україні.

Французька сюїта

Фільм по кохання під час війни “Французька сюїта” побачив світ у 2015 році. Стрічку про заборонену любов створив британець Сол Дібб – режисер “Герцогині” з Кірою Найтлі.

В центрі сюжету – історія стосунків між “ворогами” під час Другої світової війни. Вона – молода француженка Люсіль, яка вийшла заміж проти своєї волі й змушена жити разом зі своєю свекрухою. Гостроти додає те, що живуть вони в окупованому німцями місті, а нелюбий чоловік героїні воює проти фашистів.

Головний герой історії – німецький офіцер Бруно фон Вальк, приїздить у французьке містечко. Його відправляють жити в будинок до місцевих жителів. Так німець опиняється під одним дахом із Люсіль та її грізною “наглядачкою”.

І хоча навколо війна, а головні герої по різні боки протистояння, їх об’єднує спільна пристрасть – любов до музики.  Люсіль не уявляє житті без фортепіано (грає на ньому таємно, попри заборони свекрухи), а Бруно – композитор, якого змусили взяти до рук зброю.

Закоханих ворогів зіграли володарка “Золотого глобусу” американська акторка Мішель Вільямс та лауреат премії “Сезар” бельгієць Матіас Шонартс.

В основу сюжету покладено однойменний бестселер письменниці Ірен Немировськи. Мало хто знає, що французька авторка народилась у 1903 році в Києві.

Росла Ірен в заможній єврейській родині – батько дівчинки був столичним банкіром. Коли письменниці було 11 років, її сім’я переїхала в Петербург. Проте вже незабаром вони змушені були тікати від більшовиків за кордон. Так Ірен Немировськи опинилась у Франції.

Там вона вийшла заміж, народила двох доньок, зустріла німецьку окупацію, а згодом – смерть. Ірен разом із багатьма іншими євреями відправили в Освенцим. Вона загинула у 1942 році в концтаборі Аушвіц-Біркенау.

Рукопис “Французької сюїти” через десятки років після смерті Немировськи знайшла її донька. Вона опублікувала роман у 2004 році. Бестселер про “людяного фашиста”, написаний киянкою, переклали 38-ма мовами.

Одного разу в Америці

Легендарну сагу про американських гангстерів глядачі побачили ще у 1984 році. Створив фільм італійський кінорежисер Серджо Леоне.

Події фільму розгортаються на початку двадцятого століття у Нью-Йорку. Кінострічка розповідає про долю чотирьох гангстерів із бідних кварталів міста.

У центрі уваги – Девід Ааронсон на прізвисько “Локшина”. Саме він розповідає про себе та своїх кращих друзів-бандитів, які знають одне одного з малих років.

Живе “Локшина” у важкі для Америки часи Великої депресії – добу “сухого закону” та мафії. Головний герой намагається втілити у реальність “американську мрію”. В погоні за вигодою та багатством “Локшина” губить своїх друзів дитинства, стає винним у їхній смерті. Незабаром він втрачає все, навіть кохану жінку.

Роль бандита “Локшини” зіграв тоді ще молодий, а нині один із найвідоміших акторів сучасності, оскароносний Роберт де Ніро. Образ “Макса” втілив володар “Еммі” Джеймс Вудс.

На створення гангстерської історії Серджо Леоне надихнула книга американського письменника Гаррі Грея “Бандити”.

Гаррі Грей, справжнє ім’я якого Гершель Голдберг, народився у 1901 році в Одесі. До чотирьох років Гершель разом із сім’єю жив в Україні. Проте потім родина письменника емігрувала до Сполучених Штатів.

“Бандити” стали першою частиною гангстерської трилогії Гаррі Грея. Книга була часткового автобіографічною: одесит Гаррі Грей свого часу також був гангстером.

Свій дебютний роман, який потім екранізували, Грей написав під час ув’язнення у тюрмі Сінг-Сінг. Туди він потрапив за участь у діяльності однієї з найвідоміших гангстерських банд Нью-Йорка. Тому не дивно, що письменнику так правдиво вдалось описати світ бандитів та реальність часів Великої депресії в Америці.

Бійцівський клуб

Взяти одного Бреда Пітта, додати до нього Едварта Нортона та приправити акторську “суміш” Геленою Бонем Картер. Все це “готувати” під пильним наглядом світового режисера Девіда Фінчера й ви отримаєте неперевершений фільм “Бійцівський клуб”.

Кінострічка з’явилась у 1999 році й відразу стала культовою.

Сюжет розгортається довкола безіменного оповідача, роль якого виконує Едвард Нортон. Головний герой страждає від безсоння та бореться з цим дуже дивним способом – відвідує зустрічі клубів психологічної підтримки.

На одному з таких зібрань герой зустрічає подібну собі людину – жінку Марлу Сінгер (Хелена Бонем Картер). Проте основна сюжетна лінія фільму крутиться довкола створення підпільного бійцівського клубу та його діяльності.

Герой Нортона у літаку зустрічає імпозантного миловара Тайлера Дердена, якого втілив Бред Пітт. Чоловіки починають приятелювати та створюють таємний клуб, у якому кожен може “розслабитись” під час боїв без правил.

За словами режисера Фінчера, картина є “чорною комедією”, що показує конфлікт покоління споживачів на зламі тисячоліть.

Фільм є екранізацією однойменного роману американського письменника-постмодерніста Чака Поланіка. І хоча сам письменник народився в Сполучених Штатах, він має українське походження.

Рідний дід Поланіка був українцем. На початку двадцятого століття він емігрував у Канаду. Незабаром доля занесла емігранта у Північну Дакоту, а звідти вже  у Нью-Йорк.

Чак Поланік дуже часто розповідав про походження свого прізвища. Пишеться прізвище Чака так – Palahniuk. Він говорив, що вимовляти його слід як “пола” та “нік”. Сам Чак пояснював, що Паула – ім’я його бабусі, а Нік – діда.

Очевидно, що прізвище Поланік має український відголосок. Подейкують, що рід письменника походить від козачки Палагни, що започаткувала родину Палагнюків. Ймовірно, що до еміграції рідні Паланіка мали імена Павлина та Микола.

Апокаліпсис сьогодні

Драматичну стрічку про війну вважають одним із найважливіших фільмів в історії кіно. Картина з’явилась на екранах у 1979 році та відразу завоювала “Золоту пальмову гілку” Каннського кінофестивалю. Фільм номінували на “Оскар”, він отримав статуетку за кращу операторську роботу та кращий звук.

“Батьком” стрічки став Френсіс Форд Коппола – режисер легендарного “Хрещеного батька” та “Дракули”.

Головним героєм фільму є американський капітан Віллард, якого відправляють у Камбоджу. Там він має особливе завдання – знешкодити ворожого полковника Курца. Проте завдання виявляється надзвичайно важким. Опинившись на війні, Віллард починає втрачати голову та самого себе.

За основу фільму взято книгу письменника Джозефа Конрада “Серце пітьми”. І хоча Коппола звернувся лише до однієї сюжетної лінії повісті й змінив місце розгортання подій, першоосновою “Апокаліпсису” є саме книга Конрада.

Книга письменника з України “Серце пітьми” входить до рейтингу найкращих за всю історію літератури творінь за версією Newsweeк.

Як не дивно, але Джозеф Конрад народився у 1857 році в Україні, а саме у селищі Терехові, неподалік Бердичева Житомирської області. Його справжнє ім’я – Юзеф Коженьовський. Тривалий час Джозеф разом з батьками жив у Чернігові та Львові.

В Україні є цілий музей, присвячений Джозефу Конраду. Його відкрили у Бердичеві. А у Вінниці існує вулиця, що носить ім’я письменника.

Записки юного лікаря

Чарівник Гаррі Поттер виріс і став лікарем. Це твердження дивне, але частково правдиве. Виконавець ролі всесвітньо відомого мага Гаррі Деніел Редкліфф став виконавцем ролі медика в британському серіалі “Записки юного лікаря”.

Серіал почали транслювати у 2012 році.

Події картини розгортаються у 1917 році. Перед глядачами – історія молодого лікаря Володимира Бомгарда. Він закінчує інститут “на відмінно” та їде в глухе село, щоб почати медичну практику.

У серіалі показано становлення лікаря, його боротьбу з забобонними селянами, перші перемоги та невдачі. Герой постійно перебуває між двома світами: періодично він бачить себе у майбутньому та радиться з собою дорослим. Роль “дорослого” лікаря зіграв відомий британський актор Джон Хемм.

Разом із “лікарем” Редкліфом у серіалі можна побачити медсестру Ганну, недосвідчену акушерку Пелагею та фельдшера-весельчака Лукича.

“Записки юного лікаря” є екранізацією однойменного циклу оповідань Михайла Булгакова, який, попри неоднозначність у своєму ставленні до України, народився і виріс Києві. Хрестили майбутнього письменника у Хрестовоздвиженській церкві на Подолі.

Михайло був студентом медичного факультету Київського імператорського університету Святого Володимира (нині Національний медичний університет імені Богомольця). Згодом він працював лікарем “Червоного хреста” у Кам’янці-Подільському та хірургом у Черкасах. Історії, які лежать в основі “Записок”, насправді траплялись у житті Булгакова. Адже він, подібно головному герою повісті, також деякий час працював у сільській лікарні.

Фото: Hören.at

Едвард Дмитрик – творець американського film noir

Енді Воргол: Не хочу бути великим художником, краще стану знаменитим

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]