У всіх таке буває, коли лягаєш спати і починаєш думати. От і я лежу та вже другу годину думаю. Про все.

От чому, наприклад, у кожної жінки борщ різний? Наче б інгредієнти ті самі, але ж борщ абсолютно різний у всіх. У мене борщ на смак, як в привокзальному буфеті. Тобто ніякий. Скільки разів не намагалася зварити добрий, але виходить вода-водою. Діти напевно думають, що саме так і смакує борщ “як у мами”.

Найсмачніший борщ, що я їла, варить Лотецька. Що вона там з ним робить, я не знаю, але це шедевр. Пишу Лотецькій у Вайбер: “Скинь рецепт свого борщу, завтра варитиму”. Зараз вона напише мені все, що думає про мене о другій ночі, а вона мені – бац – і за секунду скидає.

Читайте також: #39.11: Лотецька

– Ти що, заготовку рецепта тримаєш? – питаю.

– То хіба ти перша просиш? Смішна. Усі просять, от я і зробила заготовку.

От і добре, завтра почитаю. Та ні, краще зараз – все одно не спиться. Тільки відкрила рецепт, одразу зрозуміла, що це не просто рецепт, це літературний твір. Ось що пише про борщ Лотецька:

“Приготування борщу – це, без перебільшення, магічне дійство, таїнство. Жінка, яка вміє варити смачний борщ – в душі, як не крути, а таки відьма. І кожна відьма знає: більшість ритуалів та вариво зілля проводяться босоніж та голяка. І не варто ігнорувати це просте правило, інакше борщ не вдасться.

Отож, оголивши тіло, нарізаємо реберця, що в народі називають порібриною (можна телятину, яловичину – але це м’ясо у вареному вигляді дещо жорсткувате, тож краще брати свинину), кидаємо в каструлю, заливаємо водою – хай кипить. А, як закипить, – знімати пінку. Через хвилин 10-15 зняти з вогню, реберця перекласти в іншу каструлю, залити водою і знову – на вогонь. Реберця краще перекласти, ніж готувати другий бульйон в цій же посудині, бо на її стінках з першого бульйону залишається піна і всяка там муть-каламуть.

Поки м’ясо кипить, начистити картоплю (штук 6-8), зо дві морквини, два середніх бурячка, цибулинку. Кількість овочів може варіюватися, залежно від уподобань гурмана. У мене, як не стараюся, борщ настільки густий, що в ньому ложка стоїть. Підозрюю, що в цьому є якийсь сакральний, магічний підтекст, оскільки борщ – це ще той афродизіак, то ложка – це прототип чоловічого начала.

Читайте також: #39.11: Прошуто виробляє у мене гормон щастя

Картоплю нарізаємо та кидаємо варитися в бульйоні, де вже гарантовано вкипіли реберця.

А тим часом починається найцікавіше: поки звариться картопля, потрібно встигнути нарізати-насмажити. На все про все – 15-20 хвилин. Отже: цибульку – нарізати, моркву – натерти; обсмажити і викласти на тарілочку. Не в каструлю, бо перекипить! Бурячок натерти, обсмажити, додати томатного соусу чи пасти (ложки дві). Важливо моркву і бурячок обсмажувати окремо, щоб кожен продукт зберігав свій колір.

Нашаткувати капусту (знадобиться десь четвертинка середньої головки).

Коли вкипіла картопля, додаємо в бульйон капусту, консервовану квасолю, смажені моркву та бурячок. А тепер увага! Пам’ятаєш умову про те, щоб смажити моркву і бурячок окремо? Ооооот! Морквочка і цибуля золотисті, бурячок і томати – червоні, все має свій колір… краса! А тепер – аааап! І це не має ніякого значення, бо в каструлі все стає рівномірно червоним. Підозрюю, що причина не в збереженні кольорів (як мене мама вчила), а смаку, бо моркві треба менше часу, ніж бурячкам, щоб приготуватися.

Тепер, коли майже всі інгредієнти в одній посудині, – настав час для ритуального танцю. В такт побулькуванню борщу, потрібно хитати стегнами зі сторони в сторону і виписувати вісімки стегнами. Танцюємо і насолоджуємося.

Потрібно хвилин 10, щоб укипіла капуста.

А потім – кульмінаційний момент. Окрім прянощів, які додають зазвичай за 5-10 хвилин до завершення ритуалу борщоваріння, потрібно додати по столовій ложечці цукру та лимонного соку. Вони підсилять надзвичайний смак і збережуть яскравий колір страви.

А тепер про сіль. Дієтологи радять солити страви наприкінці варіння. Але ж у нас ідеться про любовне зілля! Тому я – відьма в п’ятому поколінні – присолюю борщик на початку та вкінці приготування. По-перше, так легше “не переборщити” з сіллю, а, по-друге, інгредієнти просочуються сіллю рівномірно.

Разом із бурячком можна обсмажити і болгарський перчик, а разом із лимоном та цукром додати терте кисленьке яблучко або ревінь – борщ вийде казковим!

Якщо хочеться пісненького – готуємо борщ без м’яса. Його можна замінити маринованими грибочками (вкидати разом з капустою). А квасолю замінити зеленим горошком – він краще поєднується із грибами.

Друга після хліба страва – борщ – обожнювалася українцями. А давні традиції наших пращурів потрібно берегти й продовжувати! Тому слід називати борщ – борщиком, борщичком, смачнючим, червоненьким, наваристим, запашним і т. д. Перевірено – смакує незрівнянно!

Читайте також: Борщ – усьому голова: що їли і які страви готували українці

Подавати гарячим, зі сметаною і пучечком нарізаного кропу. Чорний хліб, сальце і цибулька – невід’ємні атрибути смачного борщу та сакральні символи ніжності, насолоди й гостроти відчуттів.

Після такої смачної вечері (а борщу зазвичай і хочеться проти ночі. Чому – науковці досі не знаходять цьому пояснення) неодмінно потрібно поринути в кохання! Ібо послєвкусіє нє то!”.

Я читаю, ледь стримуючись, щоб не впасти з ліжка! Ритуальні танці? Голяка? Відьма в п’ятому поколінні? Кохатись обов’язково? Оце Лотецька, оце вогонь! Але ж як тут все складно з інгредієнтами, піду завтра до неї додому і просто поїм борщу.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter