Шостого лютого 1996 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію “Фарадей”. Українські дослідники підняли над нею національний прапор і дали станції нове ім’я – “Академік Вернадський”. Відтоді на станції побували 23 антарктичні експедиції, які проводили океанографічні, біоресурсні, гідрометеорологічні та інші види досліджень. Зараз готується 24-та експедиція, до складу якої увійшли 10 чоловіків та 2 жінки.

Як це було

Науковці між собою жартують, що купили “Фарадей” у британців за один фунт стерлінгів. Як розповідає керівник української команди зимівників, яка приймала станцію, вчений-фізик Геннадій Міліневський, бейз-командер жартома натякнув українцям про символічну оплату:

“У мене саме були британські гроші, адже в Антарктиду ми діставалися через Британію та Фолклендські острови, отже, я дістав монету в один фунт і віддав Хейгу. Він вмить побіг до майстерні, вхопив інструменти і тут же вмурував ту монету у стільницю бару “Фарадей”, яка і зараз там знаходиться”.

Над станцією уперше піднімають прапор України. Фото: Володимир Бахмутов

Після цього британський прапор змінили на український. Міліневський і досі зберігає той перший стяг. До кінця зимівлі вітер його так витріпав, що він зменшився приблизно втричі. Тоді ж науковець записав у своєму щоденнику:

“Сталося! Україна стала Антарктичною державою. Результат двох років роботи, нервів і здоров’я завершений успішно”.

Станцію Україна отримала на певних умовах: десять років наші дослідники надавали британцям усю інформацію, яку ті раніше отримували зі станції. Нині співпраця триває – британці допомагають з технікою, а українці діляться своїми дослідженнями.

Як живе станція зараз

Сьогодні станція “Академік Вернадський” – це метеорологічна та географічна обсерваторія. У березні 2011 року там побудували каплицю святого рівноапостольного князя Володимира, яка стала найпівденнішим православним храмом у світі. Щорічно станцію “Академік Вернадський” відвідують понад 4 тисячі туристів.

Читайте також інтерв’ю з директором Національного антарктичного наукового центру Євгеном Диким: Найвіддаленіший осередок українства. Як живе “Академік Вернадський”

Взимку в Антарктиді сонце з’являється приблизно на 20 хвилин на день. У таких умовах зимувальна група підтримує життєдіяльність станції та веде режимні спостереження – моніторинг тих показників, де важливі тривалі неперервні дані. Це, насамперед, метеорологічні спостереження, фізика атмосфери, зокрема, вимірювання рівня озону, адже станція розташована саме на краю озонової діри. Щоденно вимірюються параметри магнітного поля Землі. Також частиною наукової програми є спостереження лікаря за зміною стану здоров’я полярників.

Сезон в Антарктиді – це полярне літо з грудня до березня. У цей час там все живе розмножується, годується, і це потрібно відстежувати і фіксувати – від бактерій до китів. У літній сезон починають працювати геологи. Вони опрацьовують ділянки території, які не вкриті суцільним снігом та льодом. Окрім того, гляціологи досліджують льодовики, їхню структуру та процеси їхнього танення і утворення.

Наразі на станції “Академік Вернадський” планується потужна модернізація. Зокрема, оновлять всю енергетичну систему, систему опалення, переобладнають біологічну лабораторію, медичний кабінет тощо.

Читайте також: Погоду на “Академіку Вернадському” віднині можна дивитися онлайн

Цьогорічна експедиція планує за допомогою спеціальних дронів та інноваційного програмного забезпечення будувати 3D-моделі льодовиків. Також вивчатимуть механізм “цвітіння” води Південного океану, досліджуватимуть поширення у водах Антарктики стійких органічних забруднювачів. Метеорологічні дослідження будуть значною мірою автоматизовані, і включатимуть вивчення сонячної активності.

Окрім того, наприкінці лютого на станцію “Академік Вернадський”відправляють 26 дослідників і інженерів, з них – 4 жінки. Це буде сезонна експедиція, яка найбільша за останні 18 років.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram