Учені давно довели, що звичка у людини формується за 21 день. На цих висновках згодом почали ґрунтуватися психологічні дослідження, книжки про схуднення та інструкції, як швидко кинути палити. Окрім розповсюджених звичок, таких як переїдання та куріння, є ще одна, про яку ми задумуємося не часто. Серед офісних професій вона відіграє особливу, ба навіть, ритуальну роль.

Так, повернемось у минуле, а саме у 850 рік. За легендою цьогоріч пастух на ймення Калді привів своїх кіз у долину з деревами, які мали темно-червоні плоди. Він помітив, що після того, як тварини наїлися листя та ягід, то почали стрибати та бігати без явної причини. Він розповів про цей випадок настоятелю монастиря, і той вирішив спробувати на собі дію незвичайних зерен. Згодом, настій з трав та плодів того дерева пили більшість монахів, щоб залишатися бадьорими під час довгої служби. А сталося це в Ефіопії. Саме ця країна вважається батьківщиною кави.

У більш звичному для нас вигляді каву готували араби у Ємені. Вони роздавлювали кавові зерна та змішували їх із тваринним жиром і молоком. За два сторіччя по тому, араби почали висушувати кавові зерна, обсмажувати їх та дрібнити у порошок. До завареного напою додавали молоко, корицю чи імбир.

Європейці уперше скуштували каву в Римі лише у 17 столітті. Традицію якої започаткував папський нунцій делла Валлє, який пристрастився до неї в Ірані. Через 20 років з’явилася перша кав’ярня у Венеції, потім їх відкрили у Марселі та Франції.

Українці власне відвідали каву теж цього сторіччя, а саме у 1672 році. Саме тоді турки заснували першу кав’ярню у (не повірити, це не Львів) Кам’янці-Подільському. А от львів’яни розсмакували цей чорний та гарячий напій у XVIII столітті.

Французький журналіст Альфонс Алле якось сказав: “Кава – це напій, що змушує спати, якщо його не випити”. Здається, для представників його професії кава є і буде не лише енергетиком, а й джерелом натхнення.

Повернемося до експерименту. Я понад шість років була заядлим кавоманом. За цей період у мене виробився особистий смак, можна сказати навіть стиль, приготування та пропорцій. Жоден ранок не починався без запашної чашки цього збудливого напою. Можливо, у деякі моменти, це вподобання виходило за межі.

Одного дня, мені спала на думку божевільна (як для кавомана) ідея: спробувати прожити 21 день без кави.

День 1. Хотілося вмерти, ой, тобто спати. Очі зліплювалися, як то кажуть “на ходу”. Пробувала збити сонливість зеленим чаєм з молоком. Допомагало, але ненадовго. Організм вперто вимагав кави. Я ловила її запах всюди, навіть там, де його не було. Неодноразово приходили думки, аля: “Може все кинути. Життя одне. Треба жити наповну…”. Але сила волі, напрацьована попередньо, не давала цього зробити. Щодо відчуттів, то організм був шокований і вимкнувся відразу, як тільки голова торкнулася подушки.

Тиждень 1. Важко було перші три дні. Ти ніби хворієш і твоє тіло поводить себе дивно. У деякі моменти, я могла відчувати, як кава зникає зі складу моєї крові. Посередині тижня прийшло усвідомлення того, як напій впливав на мій емоційний стан. Наприклад без нього, я стала спокійнішою і менш дратівливою. Навіть, у деякій мірі, проясніла свідомість. Наприкінці тижня я зрозуміла, що більше любила ритуал приготування та пиття кави, ніж її саму.

День 21. Відверто, навіть не помітила, коли минув цей період. Подивилася на календар і зрозуміла, що “місія виконана”. За весь час у голову приходили різні думки, більшість – філософського змісту. Щось на кшталт: “Як ми звикли до комфорту. Як боїмося виходити із зони комфорту. Чому ми не віримо у власні сили. Чому боїмося ставити собі цілі та досягати їх” та ще купа інших.

Висновок. Це був корисний психологічно та фізично challenge для мене. Вже після першого тижня я стала засинати швидше, а прокидатися могла від першого будильника. Мій емоційний фон – стабілізувався. Під кінець періоду я стала менше дратуватися через дрібниці та навчилася керувати реакціями на ситуації. Дослідження скріпило мою віру в себе та надихнуло на нові виклики.

Проте, повністю від кави я не відмовилася. Тепер кожна чашка стала ще смачнішою, ніж була.

Б’є – значить любить? Насильство у сім’ї

Повноцінний сніданок: продукти для енергії на весь день

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]