Другого серпня виповнюється 185 років із дня народження відомого французького скульптора Фредеріка Бартольді. За ним закріпилася слава саме відомого, а не видатного. Місце в історії світового мистецтва йому забезпечила одна робота – Статуя Свободи, яка з 1886 року зустрічає мандрівників з усього світу на острові Свободи у Нью-Йорку.

Дослідники називають славу Бартольді феноменом. Він працював в академічному напрямку, тому мав чимало замовлень на монументи в різних країнах світу. Фахівці не називають його істинним митцем – нових шляхів у мистецтві він не відкривав, а майже всі його пам’ятники були схожими між собою.

Скульптор походить з італійської родини. Під час франко-пруської війни він служив ад’ютантом у Гарібальді – національного героя Італії.

Для розвитку світового мореплавства того часу потрібно було прокладати нові шляхи. Так з’явився Суецький канал, який з’єднав Середземне й Червоне моря. Бартольді, щоб прикрасити його, створив алегоричну скульптуру “Свободи, що несе світло людству”. Утім, монумент не схвалив арабський лідер Ісмаіл-паша. Він назвав його неарабським за змістом і формою.

Бартольді протягом багатьох років вдосконалював статую, і в результаті вона стала подарунком Франції для Сполучених Штатів.

Утім, і тут не обійшлося без конфузів. Американцям скульптура спочатку не дуже сподобалася. Тому деякий час “Леді Свобода” іржавіла у Парижі.

До того ж, в обох країн не вистачало грошей для повноцінного втілення проєкту. Тому з обох боків Антлантики розпочався збір коштів. Реакцію американців на скульптуру можна визначити по їхній активності: вони зовсім неохоче ділилися грішми, і кожен цент ледь не відривали від серця.

У справу втрутився відомий меценат Джозеф Пулітцер: у своїх газетах він закликав активізуватися і допомогти будівництву монетою. Як ми бачимо тепер – це спрацювало.

Так почалося зведення масштабної скульптури: фундамент виготовили у США, встановили металевий каркас, на якому закріпили тонкі листи міді.

Щоб перевезти статую через океан, її розібрали на 350 частин загальною вагою 125 тонн. На зведення витратили чотири місяці. У жовтні 1886 року відбулося урочисте відкриття монумента.

У доробку Бартольді є й інші, але менш відомі академічні скульптури. Наприклад, жіночі фігури для фонтану у Вашингтоні або скульптура відомого французького філософа Дені Дідро у Парижі.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.