Гетьманський палац у Батурині. Сьогодні, у час невиправданої повномасштабної військової агресії, ворог руйнує українські міста. На жаль, водночас ми втрачаємо й архітектурні пам’ятки. Зауважимо, що саме гетьманська столиця Батурин є промовистим прикладом того, як росія ще у ХVІІ–ХVІІІ ст. стирала з лиця землі українські міста.
Місто Батурин, яке було столицею Гетьманської України, у листопаді 1708 р. менш ніж за добу вщент зруйнували російські війська, вбивши як оборонців, так і мирних жителів. Зруйнували… за європейський шлях розвитку, який так само, як і сьогодні, обрала Українська держава. Проте вже у середині ХVІІІ ст. Батурин відродився завдяки наполегливості гетьмана Кирила Розумовського та за участі європейських архітекторів.
Паралелі історичних подій із сьогоденням очевидні, адже на допомогу у відбудові України відкликається весь цивілізований світ. Це дає нам розуміння, що Україна не сама у боротьбі з ворогом і що Україна буде неодмінно відбудована.
У цій статті зробимо екскурс у ХVІІІ ст. та спробуємо зосередитися на тому, які заходи здійснював гетьман Кирило Розумовський та його уряд задля розбудови Батурина та які архітектори працювали у гетьманській столиці, щоб зрозуміти масштаби намірів гетьмана по розбудові Гетьманщини та її столиці.
Передусім варто зазначити, що з метою цілісної та послідовної відбудови адміністративного центру Гетьманщини – міста Батурина, зокрема будівництва церков, гетьманського будинку та інших державних споруд, за дорученням гетьмана, у 1752 р. було створено «Експедицію Батуринського та Глухівського будівництва». У відповідному документі щодо її заснування зазначалось, що всі будівельні роботи мали здійснюватись за рахунок кошту національного, тобто фінансуватися з Військового скарбу та з дозволу Генеральної військової канцелярії.
З метою контролю та ефективної діяльності експедиції, створили спеціальну комісію, керівником якої призначили генерального осавула Петра Валькевича. Активну участь у діяльності експедиції приймав батуринський сотник Дмитро Стожок. До речі, документи, що підтверджують заснування та подальше функціонування «Експедиції Батуринського та Глухівського будівництва», зберігаються в Центральному державному історичному архіві України м. Київ та є важливими документальними свідченнями розбудови гетьманської столиці.
Вагомою складовою діяльності експедиції був найм працівників, зокрема архітекторів. Тож, нижче розглянемо, які саме архітектори працювали у Батурині за часів Кирила Розумовського.
Згідно з наявними на сьогодні дослідженнями, на посаду архітектора в 1752 р. при новоствореній експедиції було призначено Андрія Квасова. Вірогідно, вибір був невипадковим, адже Квасов із середини XVIII ст. уже виконував приватні замовлення родини Розумовських, зарекомендувавши себе гарним знавцем архітектурної справи. Працюючи в «Експедиції Батуринського та Глухівського будівництва», до кола його обов’язків входило підписання різноманітних контрактів, які передбачали постачання та пошук будівельних матеріалів, найм працівників, оплату їх праці тощо.
1 березня 1763 р. між Кирилом Розумовським та Андрієм Квасовим було підписано контракт на 8 років, який передбачав будівництво об’єктів державного замовлення. Щодо того, які саме споруди були зведені в Батурині за участі Квасова, на сьогодні відомостей не виявлено, але сподіваємося це лише питання часу. Промовистим підтвердженням його архітектурного таланту є Собор Різдва Богородиці в м. Козелець, будівництво якого тривало з 1748 по 1763 рр. саме на замовлення родини Розумовських.
Існують відомості, що задля будівництва гетьманської садиби у Батурині Кирило Розумовський запрошує архітектора з Італії, адже ця будівля мала демонструвати соціальний статус гетьмана. Відомо, що гетьман мав пристрасть до італійського мистецтва та архітектури, тому закономірно його вибір пав на архітектора італійця.
Варто наголосити, що Рінальді був учнем відомого італійського архітектора Луїджі Ванвітеллі й саме на своїй батьківщині проявив свою творчість. До прикладу, Антоніо Рінальді став автором перебудови костелу в монастирі святої Марії Магдалини в м. Пезаро (1740–1745 рр.), також брав участь у розробленні проєкту замку Казерта, однієї з найбільших палацових споруд Європи.
Одним із джерел, яке свідчить про український період творчості Рінальді, є його лист від 27 листопада 1752 р. до свого вчителя Ванвітеллі, у якому Рінальді зазначає: «…для проживання гетьмана…побудувати з дерева, на кам’яному фундаменті, в один поверх, заміський палац із садом». Між Рінальді та Розумовським був укладений контракт на сім років. Згідно з документом, архітектор брав на себе зобов’язання, окрім основної роботи, також навчати архітектурній справі.
З огляду на наявні на сьогодні відомості про творчість Рінальді, можна стверджувати, що у Батурині він будував щось масштабне, але це питання залишається відкритим.
Також у Батурині працювали й інші архітектори з Італії, зокрема Йосиф Венероні та Францискус Бертоліатті. Їхні біографічні дані нам вдається дізнатися з праць відомих мистецтвознавців та архітекторів А. Грабаря та Ф. Горностаєва. У своїх публікаціях вони зазначають, що Йосиф Венероні був декоратором та походив з Мілана, а Францискус Бертоліатті – архітектор, родом з Лугано. Ці архітектори завжди працювали разом, а сам гетьман називав їх «inseparables» – нерозлучні.
Час приїзду зодчих до гетьманської резиденції засвідчує лист Кирила Розумовського, датований 1757 р.: «… я дуже радію щодо приїзду двох італійських архітекторів Венероні та Бартоліатті». Зодчі почали працювати відповідно до договору, який був укладений між ними та гетьманом, терміном на 5 років та містив низку вимог. Так, гетьман мав забезпечити архітекторів житлом, виплачувати їм щорічно по 450 руб. Окрім своїх безпосередніх обов’язків, вони мали навчати ще двох учнів, а також складати плани, малюнки, креслення та інше для побудови будинків, церков, монастирів, огорожі, млинів, мостів у Батурині.
З листа гетьмана від 23 березня 1760 р. дізнаємося, що Венероні та Бертоліатті пропрацювали в Батурині 2 роки та 9 місяців. Який обсяг робіт був ними виконаний, наразі невідомо. Проте з листа Кирила Розумовського до Григорія Теплова стає зрозуміло, що архітектори не виконали його побажань: «… виконали два марних і кумедних проєкти для мого будинку в Батурині…».
З наявної інформації ми можемо припустити, що ці зодчі мали займатися будівництвом гетьманського будинку або ж його перебудовою. Кирило Розумовський зазначав: «…розташування кімнат та зручності, не викликають нарікань, проте дерев’яна конструкція, міцність кам’яного фундаменту, розташування вікон, та їх пропорції містять грубі помилки», до речі, ці слова характеризують гетьмана як гарного знавця архітектурної справи.
Питання, що стосуються відбудови Батурина часів Кирила Розумовського, зокрема діяльність архітекторів, які працювали над розбудовою столиці, сьогодні, попри наявні різноманітні дослідження, містять дуже скупі відомості, тому ця тема потребує подальших досліджень. Однак навіть така інформація дає нам розуміння, що гетьман Кирило Розумовський чудово орієнтувався в архітектурних тенденціях ХVІІІ ст., тому обирав найкращих знавців цієї справи.
Кирило Розумовський навіть на схилі свого життя не втрачає інтересу до будівництва і реалізовує свій найбільший амбітний задум – будівництво палацово-паркового ансамблю, який засвідчив велич гетьманської столиці на століття. Щоб втілити останню мрію у життя, гетьман запросив до Батурина геніального архітектора зі світовим ім’ям Чарльза Камерона, який впродовж 1799–1803 рр. створив палацово-парковий ансамбль, що став його єдиним творінням на території України.
Ансамбль складався з центрального триповерхового палацу з напівпідвалом, двох службово-гостьових флігелів, розміщених по обидві сторони від палацу і з’єднаних з ним ажурною кованою огорожею та чудового липового парку регулярного планування. Палацово-парковий ансамбль і сьогодні є свідченням амбітних задумів гетьмана Кирила Розумовського з розбудови гетьманської столиці Батурина.
Отже, з матеріалів, поданих у публікації, ми можемо зрозуміти, що робота європейських архітекторів у Гетьманщині, а особливо у гетьманській столиці Батурині, є ще одним яскравим свідченням європейських пріоритетів діяльності гетьмана Розумовського не лише в державотворенні, а й в архітектурній сфері.
Фото: Гетьманський палац у Батурині. Національний заповідник «Гетьманська столиця»/Facebook
Брати Розумовські та осінь Гетьманщини
Віденський палац Андрія Розумовського – збережена пам’ять
Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]
