Віктор Полянко, його книга “Приборкання кичери” відзначена премією конкурсу “Дитяча Коронація слова”. Але спершу про таке: 57% дітей, віком від 6 до 17 років включно, читають через те, що їх змушують батьки або вчителі. Так нам говорить опитування медіа-порталу “Читомо”.

Коли я навчалася у школі часто чула думку (у чому і переконувалася на власному досвіді) про вміння вчителя подати матеріал школярам. Зацікавити юні голівки своїм предметом, можливо, навіть закохати в якусь науку, справа не з легких. Про літературу тим паче варто говорити, бо діти вперше намагаються аналізувати твори і вперше визначаються зі своїми вподобаннями.

І саме вміння вчителя розкрити красу написаного слова часто є ключем до зародження любові читання в дитячих серцях. Від цього залежить не багато, не мало десь 50% успіху. Звісно, є різні маленькі люди, як і дорослі: хтось більше любить літературу, хтось математику, а хтось біологію. Але саме у дитинстві закладається фундамент вміння дитини навчатися, чим би вона не займалася в майбутньому і яку дорогу не обрала б. А навчання без книги неможливе.

А друга важлива складова до успіху є  цікава для школярів література. Адже, дитяча жага до пізнання усього, що є навколо, це висока планка та виклик для дитячого чи підліткового письменника у своїй справі не менше, ніж для вчителя літератури.

Мені потрапила до рук книга Віктора Полянка “Приборкання кичери” (видавництво “Ліра-К”), відзначена премією конкурсу “Дитяча Коронація слова”. І саме цей твір змусив мене замислитися, що українська підліткова та дитяча літератури зараз дуже сучасні, і відображають справжнє життя у XXI-ому столітті з його модерністю, розвитком і проблемами. Але головне у книзі сюжет, особиста історія, яка знайомить нас із сім‘єю хлопчика Мирика (і ним самим, звісно), котра вирушає в подорож у гори. Мандрівку, спочатку не дуже бажану для самого Мирика, але яка точно стала б одним із найкращих його спогадів, якби він був сусідським хлопчиком, а не персонажем твору. 

Проста і доступна мова викладення зовсім така, яку зараз можна почути на вулицях наших міст, але у той же час вона цілком розкриває характери героїв, їхні бажання і зміни ставлення до пригод, що чекають на родину Мирика в дорозі. Автор показує різні світогляди батьків і дітей, які видозмінюються протягом пригоди, та навчають читача багатьом речам – важливості взаємоповаги, теплоти до найрідніших, у деяких моментах навіть відстоювання особистих меж, коли вони порушуються випадковими знайомими у подорожі.

На сторінках книги точно є де розгулятися дитячій фантазії, адже, тут чекають і “зомбі”, і криївки, і загадкові печери, і шукання шляху за допомогою зір і компасів, і неймовірні краєвиди Українських Карпат.

І в той же момент твір пронизаний діалогами Мирика з мамою Олею і татом Дмитром, забаганками маленької сестрички Яринки, деколи непорозумінням поколінь, деколи моментами примирення, але абсолютно точно великою любов‘ю найрідніших сердець.

Я рідко читала саме підліткові книги, коли мій вік відповідав цьому, але зараз, будучи дорослою, я із задоволенням поринула у мандрівку разом з сучасною українською родиною, відчуваючи в певні періоди то занепокоєння за подальшу долю героїв, то радість за їхні успіхи, то щемке почуття пригорнути рідних, і в кожному з цих моментів цікавість, що ж буде далі. Поцікавтесь і ви.

Фото: Валентина Клименко, Карпати/Український інтерес

Книжки для маленького українця

Майстерня з виготовлення людини: Навіщо я читаю книги

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]