“Сталінський стиль” (“сталінський класицизм”, “сталінський ампір”, від фр. empire – “імперія” і за аналогією з ампіром) – “стиль”, який прийшов на зміну архітектурі авангарду. Так пишуть в пресі і Вікіпедії, але він не просто прийшов, він насильно витіснив прекрасний авангард та буквально нав’язав монументалізм.

Оскільки диктаторська машина того часу працювала жорстко, архітектори не мали можливості шукати свої власні архітектурні рішення, а були вимушені доповнювати монументалізм рисами інших стилів, такими як: ампір, класицизм, неокласицизм. Був це розвиток чи просто копіювання і прагнення наздогнати США в архітектурі – питання залишається без відповіді і по цей час. Здебільшого тематика, стиль і смак архітектури були запозичені із забудови США.

Багато з нас запитають: «А як же Єгипет з пірамідами і пам’ятками?» Моє бачення наступне. Пам’ятки архітектури Древнього Єгипту – це уособлення багатовікової історії, яка пов’язана з рабовласницьким устроєм і, враховуючи реалії того часу, треба осягнути філософію правителів. Використовуючи рабів, вони змогли створити піраміди, Храм Хатшепсут, Карнакский храм в Луксорі, Храми Абу Симбела, Великий Сфінкс, Долина Царів поряд з Луксором (могили фараонів). Найвеличніші пам’ятки архітектури Єгипту навіть за своїми назвами дають нам розуміння, що рабовласницький устрій того часу, в першу чергу, був направлений на релігійне звеличення правителів. Але при всьому тому треба відзначити велику науково-технічну ідею – це був розвиток. Хоч і рабовласницький.

Житловий будинок по Хрещатику, 25 у Києві

Як думаєте, за Сталіна, творчий, освічений архітектор шукав рішення завдань чи просто був змушений виконувати поставлену керівництвом задачу «під дулом»? І умовне «дуло» тут відіграє вирішальну роль. Архітектор не мав можливості донести свою думку і тому своє творче призначення мовчки ховав «в скриню».

Необхідно пам’ятати, що свобода думки, свобода польоту фантазії тоді були вкрай небезпечними. Натомість були КДБ, НКВС, «стукачі». Фантазера і вільнодумця чекали депортація, ув’язнення або просто розстріл.

Післявоєнна (II Cвітова) архітектура була повністю нав’язана Сталіном. Достатньо згадати, що історичні будівлі Хрещатику були зруйновані саме більшовиками, коли вони тікали з Києва. А вже після 1945-го Хрещатик відбудовували саме у стилі класицизму.

Тому постає запитання: чому до цього часу існує, офіційно прописаний “стиль сталінізм” або “сталінський класицизм”? Та чи можна це взагалі називати стилем? Може є стиль “Хеопський монументалізм”? Ніт, такого нема.

Національний експоцентр України. Головний павільйон в Києві
Сталінський ампір
Готель “Україна” у Києві

Україна засуджує комуністичні та тоталітарні режими, а також намагається зробити усе можливе щоб не допустити повторення вчинення тих злочинних дій. У зв’язку з цим, ст. 3 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” передбачає, що “пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом. Держава заохочує та підтримує діяльність неурядових установ та організацій, які проводять дослідницьку та просвітницьку роботи стосовно злочинів, вчинених представниками цих режимів”.

Впевнений, що Україні необхідно обов’язково переглянути не тільки назви вулиць, а й змінити назву “сталінський класицизм” як архітектурний стиль, в офіційних і неофіційних виданнях. Як варіант, можна використовувати більш узагальнену назву, яка прийнята в мистецтві – “соціальний реалізм”, а можливо, взагалі, викреслити і забути. Або ви маєте свій варіант перейменування “сталінського стилю”? Давайте обговоримо і знайдемо вірне рішення.

Ба більше, варто проаналізувати, що з того, що відноситься до так званого “сталінського стилю” дійсно є пам’яткою архітектури і має охоронятися державою, за кошти платників податків.

Сталінський ампір
Будівля Офісу Президента України
Сталінський ампір
Будівля міністерства закордонних справ України
Будинок Уряду України

Сталінський ампір в Україні (згідно Вікіпедії):

  • У Києві – Національний експоцентр України, будівля Офісу Президента України, будівля Міністерства закордонних справ України, готель “Україна”, висотний житловий будинок по Хрещатику – 25, будівля Кабінету Міністрів України, деякі станції метрополітену, приміщення санаторію “Конча-Заспа”.
  • У Харкові – будинок зі шпилем, Харків-Пасажирський.
  • У Дніпрі – проспект Дмитра Яворницького, ансамбль площі Героїв Майдану.
  • У Запоріжжі – Соборний проспект, проспект Металургів, бульвар Шевченка, проспект Маяковського.
  • У Львові – Пагорб слави, аеровокзал, арка входу в парк імені Богдана Хмельницького, а також кінотеатр “Дружба”.
  • У Луганську – вулиця Радянська, ансамбль площі імені Героїв Великої Вітчизняної війни

Вимагаю декомунізації архітектури!

Артем Глущенко, головний архітектор Чернігівської області

Фото: Wikimedia

Дмитро Дяченко – засновник українського необароко

“Хрущовки” та “брежнєвки” – слово документам ЦДНТА України

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]