Рух, який завжди з нами

“От якби тоді переміг Рух”, “Якби президентом став Чорновіл”… Ви певно не один раз чули ці слова, а то й самі їх промовляли. Можливо, ми уже були б розвиненою європейською нацією. Якби ж то… Але В’ячеслав Чорновіл не став президентом, і Рух не переміг. Точніше ми не обрали, саме ми так розпорядилися, довіривши управління державою старій комуністичній номенклатурі.

Ми не готові були один раз і назавжди порвати з минулим, як це зробили естонці, латиші, литовці, поляки чи чехи. І пожинаємо свою нерішучість численними і недовершеними Майданами, втратою земель та війною з імперіалістичною Росією й тисячами полеглих солдатів.

Ми справді мали шанс, обравши у 1991 році президентом України В’ячеслава Чорновола, швидко піти в іншому напрямку, і Україна сьогодні була б у Європейському Союзі одним із двигунів розвитку об’єднаної Європи.

Утім, Народний Рух, який головним своїм завданням поставив здобуття державної незалежності України, свого таки домігся. “Рух – це та велика політична сила, яка найбільше зробила для того, щоб Україна стала незалежною”, – підкреслював згодом В’ячеслав Чорновіл.

33 ріки тому, 8-10 вересня 1989 року, у Києві у конференц-залі Київського політехнічного інституту відбувся І-й (установчий) з’їзд Руху під назвою “Народний Рух України за перебудову”. Тут об’єдналися люди різних політичних переконань – від ліберальних комуністів до осіб, що сповідували ідеї інтегрального націоналізму. Але домінували в організації настрої національної демократії.

Із народженням легендарного Народного Руху розпочалась нова ера в історії України. Народний Рух став рушійною силою української незалежності. Він першим накреслив саме європейський вектор розвитку нашої держави. Рух першим вказав на Кремль, як найбільше джерело небезпеки для України, а також на необхідність вступу до системи колективної безпеки – НАТО, як єдиної надійної гарантії українській державності.

Час підтвердив правильність рухівських ідей, сформованих ще на початку 90-х років. А головне, що ці ідеї уже сприйнято українцями, і сьогодні вони борються за них і навіть віддають життя. Це дає право говорити, що рухівські ідеї є переможними. Але утверджуються вони, на жаль, дуже повільно.

Насправді, ми можемо взяти десятки речей, які зараз втілюються з першої програми Народного Руху. Те ж саме утвердження сильної української армії, віра, мова, децентралізація, земельна реформа. Все це починали рухівці. Просто тоді ми їх не почули, не розуміли. А життя справедливо спонукає робити саме так, а не інакше. По-рухівському.

Суспільству знадобилося понад 30 років, аби зрозуміти ідеї Руху. Ніхто нині уже не заперечує, скажімо, реформу місцевого самоврядування, коли громади отримують нарешті повні права. Регіони мають бути самодостатніми, вони не мають віддавати гроші в столицю, а потім чекати субвенцій, наголошували перші рухівці. Будемо сподіватися, що так воно і буде. Хоча теперішні, як і попередні, можновладці здатні будь-яку реформу довести до абсурду.

На початковому етапі своєї діяльності рух створювався як загально український народний фронт, що об’єднав усіх, кому була не байдужа доля нашого народу. Подібні організації виникли в більшості республік колишнього Радянського Союзу – ідея широкого народного фронту, основною метою якого було впровадження змін у суспільстві. Не стала винятком у цьому процесі й Україна.

На перший погляд в ідеї Руху не було нічого оригінального – рухівці просто копіювали досвід подібних об’єднань, що виникли як на теренах радянського союзу, так і в східноєвропейських країнах колишнього соцтабору. Однак, якщо згадати ту атмосферу, яка панувала в Україні у другій половині вісімдесятих років, стане зрозуміло, що українські патріоти були поставлені в надскладні умови.

Керівництво Радянської України всіляко прагнуло зупинити процеси демократизації. Можна сказати, що в цій діяльності вони перевершили навіть своїх московських колег. Україна стійко тримала марку “радянського заповідника”. Діяльність Руху в процесі відродження України і стала тим акордом, що призвів до остаточного розвалу імперії, адже без України радянська імперія була приречення на зникнення.

Саме ідея Руху стала тим суспільним каталізатором, що пробудив суспільство зі стану сплячки, вселив віру у національне відродження, дав надію на успіх реформ, демократизацію, поліпшення матеріального добробуту.

Тож сподіваємося, що ідеї утвореного 33 роки тому Народного Руху таки проростуть на нашій землі, і українці заживуть заможно духовно і матеріально. І до того часу Рух завжди буде з нами.

Місія “Час-time”

Слово “рухівець” не має нейтральних відтінків