Як розпізнати в соцмережі людину з психічними відхиленнями

Довготривале спостереження за тією чи іншою людиною в соцмережі, аналіз її постів, світлин і коментарів дає можливість зробити певні висновки щодо її характеру, професійних навичок, негативних звичок, хобі тощо. Навіть статті та картинки, які людина поширює на своїй сторінці, можуть охарактеризувати її з того чи іншого боку, виявити політичні та релігійні переконання, почуття гумору й багато чого іншого. Отож якщо людина зареєстрована в соціальній мережі, навіть за її найменшою активністю можна розгледіти індивідуальні якості особистості.

За словами експертів, мова та фотографії в соцмережах навіть можуть свідчити про перші симптоми психічних захворювань. Наприклад, дослідження показали, що за постами у Фейсбуці можна передбачити депресію до офіційної постановки діагнозу. Штучний інтелект дозволяє побачити в обліковці користувача лінгвістичні маркери. Ідеться про такі слова, як “сльози”, “самотній” тощо. The Telegraph повідомляє, що програма ставить діагноз у середньому на три місяці раніше, ніж це роблять лікарі. Крім того, за допомогою автоматизованого аналізу виразів облич користувачів також можна отримати інформацію про їхній психічний стан.

Проте чи здатна звичайна людина, яка не має психологічної освіти, розгледіти серед своїх віртуальних друзів людину, яка має тяжкі психічні відхилення та певні особливості характеру, які можуть бути небезпечними?

Психоаналітикиня та психотерапевтка Оксана Діденко зазначає, що пости в соцмережах дуже рідко можуть бути інформативними щодо психічних відхилень автора.

Чим український Фейсбук схожий на автовокзал

“Винятком може бути, коли людина відверто пише про переживання, події з життя, навіть діагнози. Так би мовити, розповідає про своє життя “без фільтрів”. Небезпечний маркером може бути, якщо людина викладає на своїй сторінці жорстокий/кривавий контент або пише відверто агресивні коментарі. Ідеться не про емоції, а про висловлювання ненависті та крайньої нетерплячості щодо окремих людей, верств населення, тварин чи заклик до таких дій. А так у соцмережах дуже легко контролювати та підтримувати той імідж, який автор створює. Набагато легше, ніж у житті. Особисто я вкрай рідко роблю якісь висновки про людину на основі її постів. Тільки жива розмова може надати мені конкретну інформацію”, – розповіла Оксана Діденко.

Для того, щоби ставити діагноз, одного дослідження дописів у соцмережі мало. Патологія психіки підтверджується низкою засобів. Про це також говорить і психологиня Лариса Волошина. За її словами, є ознаки, яких достатньо, щоби зробити висновки про особливості характеру, які можуть бути небезпечними для оточення.

“Наприклад, це агресивність, лайка, знецінення та неприйняття співрозмовника, імпульсивність чи маніпулятивність, яка прослідковується у висловлюваннях, або надмірна сексуалізація в спілкуванні. Усе це може вказувати на патологію характеру. Стосунки з такою людиною можуть бути токсичними, тому варто утриматися від переходу на особисті зустрічі. Зазвичай ті, хто довіряє своїм відчуттям, рідко помиляється в людях. Якщо вам не комфортно в спілкуванні з людиною, нічого хорошого із цього не вийде. Стосунки – це діалог. Тут важливі обидві сторони й атмосфера, що виникає між ними. Що ж стосується аналізу текстів, то є відповідна методика. Тут досліджуються сталі вислови, нав’язливі слова, які людина використовує постійно, важливо яких слів більше: іменників, прикметників, чи інших частин мови. Також показовим чинником є образність мови. Ну і, звісно, зміст послань. Але потрібно пам’ятати, що будь-які припущення, які виникають під час переписки, потрібно перевіряти додатково. І робити це мають спеціалісти”, – розповіла Лариса Волошина.

Психологиня та психотерапевтка Світлана Прядун додає, що треба бути обережним із висновками, коли ми говоримо про малознайому людину й намагаємося зрозуміти її за постами у Фейсбуці.

Як розпізнати токсичну дружбу

“По-перше, соцмережі використовуються для різних цілей і люди виставляють на показ лише одну частину свого життя, часто ту, якою пишаються або з метою отримання визнання, підтримки й так далі. По-друге, коли ми погано знаємо людину, то ми добудовуємо її образ у своїй голові – він може абсолютно не збігатися з реальною живою людиною. Отже, ми обдурюємо самих себе. По-третє, помітити певні настрої і значущі теми ми, звичайно, можемо, але це все ще досить поверхове враження та спиратися на нього не варто. Тільки бесіда й розуміння особистісних смислів, поглядів, цінностей людини може дати розуміння того, хто перед тобою. Але якщо ви помічаєте певні почуття, які виникають у вас при погляді на фото іншої людини, то дослідіть їх та дайте відповіді на питання: “Що мене бентежить? Що насторожує? Що я взагалі відчуваю? Як я ставлюся до неї? Що я про цю людину дійсно знаю?”. Не видавайте бажане за дійсне, тоді вдасться уникнути самообману та побачити реальну людину. А тоді вже можна приймати рішення щодо того, спілкуватися чи підтримувати стосунки з нею”, – розповіла Світлана Прядун.

Психологиня зазначила, що ідентифікувати небезпечного співрозмовника у соцмережі можна в такий спосіб: “Коли ви відчуваєте, що вас примушують робити або казати те, з чим ви не згодні, коли вас використовують для спілкування (натомість зовсім не цікавляться вами) чи, навпаки, про вас усе відомо, а ось про співрозмовника зовсім мало, то варто замислитися навіщо вам такі стосунки, а, можливо, і відмовитися від них”.

Отож психологи зазначають, що ідентифікувати людину з важкими психічних захворюваннями чи патологіями характеру, які можуть бути небезпечними для оточення, не так просто. Водночас у цьому питанні варто довіряти інтуїції. Саме це внутрішнє відчуття дає підказки щодо спілкування в мережі Фейсбук із тими чи іншими віртуальними друзями. Дійсно буває так, що користувач соцмережі насторожує через якісь деталі, дивні пости, беззмістовні тексти, недоречні розділові знаки, жорстокий контент тощо. Вистачає і тих, хто транслює ненависть і агресію, зловтішається чи знецінює. З одного боку, ми не завжди можемо зрозуміти, чи йдеться тут про психічне відхилення. А з іншого, навіщо взагалі спілкуватися з такими людьми та насичуватися їхнім негативом? Здоровий глузд підказує, що потрібно подалі триматися від таких “віртуальних товаришів”, принаймні бути обережними та не йти на особистий контакт із ними. Соціальні мережі – не іграшка, як ми часто думаємо. Соціальні мережі – це зона підвищеної небезпеки.

Фото: Pixabay