Інколи українці відповідають на традиційне грудневе питання “Як святкуватимеш Новий рік?” дуже просто: “Ляжу спати”. Звісно, такі фрази дивують, а то й бентежать. Як так, усі сидітимуть за столом біля ялинки, наминатимуть олів’є та печену курку, вітатимуть один одному. А хтось просто ляже спати? Хіба це нормально?

Звісно, не варто забувати, що святкування Нового року – це своєрідне знущання над жайворонками, які люблять рано лягати спати. Для них 12 година ночі – це найліпший час для сну, а не для гучних компаній та споживання їжі. Проте залишимо в спокої жайворонків. Чому всі інші не хочуть святкувати? Точніше, про що це свідчить? Про життєву мудрість чи нудність, про впевненість у собі чи про розгубленість, про депресію чи навпаки – внутрішню гармонію?

“Зазвичай люди полюбляють свята за можливість провести час разом із близькими та відпочити від роботи. Новорічні та інші ритуали, які суспільство створювало протягом століть, дають змогу перемкнутися та побути думками якомога далі від дій, що повторюються з дня на день. Але не всі з нетерпінням очікують на святково прикрашену ялинку. У деяких людей свята не викликають нічого, окрім апатії.

Чому так може бути? У когось – це результат перевтомлення, комусь болісно усвідомлювати, що кожний новий рік викрадає частку молодості. А хтось не хоче бути таким як усі, тобто піддаватися масовій істерії та біганині. За такою легкою формою мізантропії може ховатися невдоволеність собою, звинувачення себе та інші внутрішні конфлікти”, – розповідає психолог Олексій Волошиненко.

Утім, фахівець має не дуже приємну інформацію і для любителів гучних та всеосяжних святкувань, для тих, хто кидається сторч головою в хмільні веселощі, до чого всіляко спонукають новорічні канікули.

“Коли приходить час знову повертатися до роботи, то це доводиться робити з почуттям виснаженості. Про що свідчить таке гучне святкування? Можливо, про професію, після виконання обов’язків якої дуже сильно хочеться забутися. Можливо, про стосунки, які є не самими ідеальними на даний момент. Або відсутність свого особистого сенсу в житті, що заряджає й наповнює. Адже коли ми отримуємо достатньо гормонів радості, у нас немає потреби стимулювати ззовні своє відчуття задоволеності буттям”, – каже Волошиненко.

Психологиня Катерина Зінасс також розповіла про те, чому дехто не любить святкувати Новий рік та інші свята.

“Це можуть бути інтроверти за своєю природою. Тобто ті, кому комфортніше бути наодинці із самим собою: почитати книгу, подивитися фільм, зайнятися улюбленою справою. Вони не люблять шумні компанії й галас, що зазвичай трапляється на свята. Не до вподоби святкування може бути й для тих, у кого Новий рік чи день народження, наприклад, з дитинства асоціюється не з найкращим днем. Їх і досі турбують неприємні спогади, тому такі люди можуть уникати навіть самої згадки про свято.

Одинокі люди теж часто бояться залишитися кілька днів поспіль наодинці на вихідних. Свята зазвичай бувають довготривалими і для тих, кому немає з ким розділити ці “радісні” дні, цей час може стати випробуванням. Проте варто зазначити, що саме ми створюємо собі справжнє свято, і це можна робити в будь-який день тижня, головне – бажання. А щоб святкування принесло радість – краще цей день провести саме так, як вам до вподоби. Підняти собі настрій тим способом, який вам найбільше до душі”, – пояснила експертка.

Отже, варто говорити про те, що ігнорування святкування Нового року так само як і “хмільні новорічні веселощі” однаково можуть бути викликані певним внутрішнім станом та певними проблемами, які пов’язані з особистим життям та роботою. Буває, що святкування зимових свят компенсує саме те, чого людині не вистачає. Хтось зморений важкою роботою й хоче в новорічний вечір поніжитися в ліжку та переглянути старі комедії. А хтось навпаки – хоче насититися спілкуванням, емоціями, гучними веселощами тощо.

Новий рік варто святкувати саме так, як хочеться вам. Кілька додаткових вихідних днів мають приносити справжню радість. А не змореність, виснаженість чи, наприклад, суцільну гру на публіку, лукавство перед самим собою. Дуже часто святкування Нового року перетворюється на цілодобове перебування на кухні біля плити. А втім людина продовжує з року в рік саме так проводити 31 грудня. Чому так відбувається? Бо людина звикла до цього ритуалу й не уявляє, як можна інакше. Насправді ж можна обійтися приготуванням двох страв. І піти всією родиною, скажімо, на новорічний фестиваль у своєму місті, святкову виставу чи щось інше.

Ми дуже часто використовуємо прислів’я “Як зустрінеш Новий рік – так його і проведеш”. Гадаю, дехто розуміє його не дуже правильно. Мовляв, потрібно святкувати яскраво, гучно, готувати побільше страв та якомога привабливіше прикрасити свою оселю – і це “задобрить” прийдешній рік. А якщо вам це не потрібно? Якщо страшенно хочеться просто спати? Це ваше бажання – і це найголовніше. Спіть собі стільки, скільки бажає ваша душа.

Новорічні дні – це той час, коли потрібно прислухатися до своїх справжніх бажань, пригадувати свої мрії та зрештою чути себе справжнього.

Фото: Pixabay

Про користь байдикування

Найбільш нас окрилюють ті люди, які люблять свою роботу

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]