Оніоманія… Осіння туга, відчуття швидкого плину часу, самотність, невдоволеність… Ці речі знайому кожному. Відмінність лише в тому, що одні здатні з емоціями та переживаннями впоратися самотужки, а іншим потрібен такий собі “допінг”. Мова не про алкоголь чи наркотики, а про шопінг, який іноді перетворюється не на покупку приємних дрібниць, а на безглузде явище, яке пожирає увесь вільний час, гроші та здоровий глузд.

Осінь та початок зими – це найнебезпечніша пора для тих, у кого певною мірою є схильність до купування речей. Не забуваймо, що попереду додаткові пастки для шопоголіків – “чорні п’ятниці”, сезонні розпродажі та зимові свята. Ніде правди сховати, святкова метушня не найкраще вплине і на мою споживацьку поведінку.

Психолог-психотерапевт Денис Лавриненко розповідає, що за причинами виникнення, особливостями протікання та напрацюванням умінь справлятися, наша споживацька залежність подібна до інших видів залежності. У психології та психотерапії її прийнято також називати консумеризмом або оніоманією. За його словами, оніомани характеризуються непереборним прагненням купувати товари або послуги без особливої необхідності, отримуючи задоволення від самого процесу купування.

Основні поведінкові характеристики оніоманів:

  • відвідування магазинів без чіткого усвідомленого бажання мати щось конкретне;
  • огляд усього асортименту товару або послуг, незалежно від мети;
  • захоплення модою та споживацькими трендами;
  • прагнення купити товар або послугу без об’єктивної причини;
  • систематичне обговорення придбаного товару в колі свого спілкування;
  • відчування апатії без регулярного відвідування магазинів.

Оніоманія. Основні причини:

  • низький рівень поведінкової саморегуляції (коли людині важко управляти власною поведінкою в різних сферах життя);
  • прагнення мати “адреналінові переживання” (рішення про покупку і ймовірне розчарування являють собою мікростреси, що сприяють продукуванню адреналіну);
  • ілюзія влади (купують переважно товари і послуги, що є атрибутами влади, достатку та статусу);
  • ілюзія свободи і контролю над власним життям (купування при оніоманії знижує рівень тривоги, підвищує самоповагу та впевненість у собі, даруючи відчуття свободи від покупок, навіть якщо це непотрібні речі чи послуги).

Денис Лавриненко додав, що оніоманія характерна переважно для жінок, які мають дефіцит уваги з боку інших, почуття самотності й спустошеності, потребу у визнанні та любові, а також у період втрати партнера.

Про причини цього явища також розповідає психолог Лариса Волошина.

“Велика війна. Це тривога за завтрашній день. Крім того, в українському суспільстві дається взнаки підрадянське минуле та досвід Голодомору. Не маючи запасів, можна було опинитися на межі виживання. Пам’ятаємо, що старі люди, які пережили Голодомор, до кінця своїх днів підбирали шматочки хліба, адже переживали внутрішню тривогу. Хоча причини можуть бути не тільки в цьому. Бажання володіти з психологічної точки зору має прямий зв’язок із такими структурами психіки людини як “я-ідеальне” та “я-реальне”. Причому обидві ці конструкції є ілюзорними, є породженням людської уяви. Точка зору про себе не завжди адекватна, а у більшості – взагалі неадекватна. На неї впливає як комплекс меншовартості, так й ідеалізація. “Я-ідеальне” – це те, якою людина хоче бути, хоче, щоб її такою бачили оточуючі. У багатьох незрілих особистостей це напряму пов’язано зі структурою “я мати”.

Здорова особистість має три “я є”: хто я, що я маю, як я виглядаю. Якщо я – директор компанії, то це означає, що я маю цю посаду, у мене є певні знання, це супроводжується певною владою, відповідальністю, обов’язками, трудовим графіком тощо. “Я – директор компанії” означає, що я маю свій кабінет, секретарку, водія. Тобто є певні атрибути, які вказують на те, що я – директор компанії, а не звичайний працівник. Директор компанії – це ще й те, як я виглядаю. Я маю носити певний дрес-код, маю користуватись послугами певних брендів та певних майстрів.

Саме на цьому “я виглядаю” і паразитує сучасний маркетинг. Він дає людині зрозуміти, що навіть коли в тебе немає грошей, а ти дістаєш із кишені модний ґаджет, то ти маєш вигляд подібний до того, хто його вигадав. Якщо використовуєш певні парфуми, то видаєшся зіркою. Це омана. Причина культури споживацтва насамперед прихована в інфантильності населення. По-друге, набагато простіше виглядати, замість того, щоб досягати успіхів, займатись власним кар’єрним зростанням і накопичувати знання”.

Отож оніоманія – це не покупка “маленьких радощів життя”, а шкідлива звичка, подекуди – серйозний сигнал про психологічні проблеми. Для подолання цієї залежності варто звертатися за психологічною або психотерапевтичною допомогою.

Денис Лавриненко додає, що профілактикою оніоманії для більшості людей може бути уміння контролювати власні витрати, а саме:

  • планування споживацької поведінки (завчасний аналіз ринку товарів і послуг з метою уникнення спонтанних покупок);
  • аналіз особливостей знижок та акцій (сама собою знижка не є приводом для покупки, адже навіть найдешевша річ може просто ніколи не знадобитися);
  • ігнорування “новинок” (жодна новинка не варта ціни, за яку продається, тому є сенс дочекатися сезону розпродажів);
  • обережне поводження з кредитними картками (звичка розплачуватися кредитками тягне за собою зростання боргів, тому варто брати з собою чітко обмежену суму грошей);
  • ведення списку витрат (зберігаючи важливі чеки і фіксуючи покупки, можна краще оцінити реальну картину своїх витрат);
  • уникання закладів отримання товарів чи послуг (при неможливості контролювати власні витрати слід давати собі час на обмірковування важливості покупки).

Із власного досвіду скажу, що для виправлення власної споживацької поведінки перед кожною покупкою варто запитувати себе: “Де я зберігатиму цю річ?” Одна справа, коли ви живете в просторому будинку, інша – коли мешкаєте в невеликій квартирі чи орендованому житлі. Оніоманія – не лише про фінансові витрати, а й про засмічення власного життєвого простору. Куди дівати ці зайві набори посуду? Де зберігати ці тренажери, які ви купили за акційною ціною? Куди складати великогабаритні речі?

Також варто говорити, що надмірне споживання – це вже не модно. “На наших очах формується нова інтелектуальна, наукова та бізнесова еліта, яка намагається відокремити себе від ідеології споживацтва”, – говорить Лариса Волошина. Тенденція помірності та скромності стає популярнішою у розвинених країнах.

А ще оніоманія суперечить формуванню екологічної свідомості. “Бути екологічно свідомим – це любити себе та світ навколо себе, бути здатним свідомо управляти своїми споживацькими потребами й мотивами”, – зазначає Денис Лавриненко.

Отже аналізуйте себе та не робіть зайвих покупок. Накопичуйте досвід та знання, а не мотлох.

Фото: Pixabay

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]