Єдиний представник канатного громадського транспорту столиці – Київський фунікулер – 7 (20) травня святкує свій день народження. Церемонія відкриття відбулася цього дня 1905 року, а перший трансфер пасажирів на дерев’яному фунікулері – 8 (21) травня.
Спершу підйом з’єднував верхню терасу Володимирської гірки з вулицею Боричів Тік. Дістав назву Михайлівського електричного канатного підйому, бо розташований був поруч із Михайлівським Золотоверхим монастирем. За часом спорудження є другим фунікулером в Україні після Одеського.
Київський фунікулер – унікальний транспорт столиці
Наприкінці ХІХ століття киянам було проблемно дістатися із низинного Подолу до Верхнього міста. Їм доводилося долати п’ятсот сходинок із 36-ма сходовими майданчиками. Альтернативним транспортом був трамвай, що курсував через Володимирський узвіз. Але цей шлях все одно був затяжним.
Люди все частіше нарікали, настрої в суспільстві загострювалися. Тоді виникла ідея з’єднати частини міста канатною дорогою, яка вже була популярною в Європі. Так почалася копітка праця над створенням механічного підйомника. До появи фунікулера обраним для фунікулера шляхом проходила кінна залізниця.
План фунікулера в Києві належить інженерові Артуру Абрагамсону. Будівництво тривало з 1902 до 1905 року. Так з’явилося 200 метрів канатної дороги (нині – 222 метри). Вагони та обладнання привезли зі Швейцарії, система працювала на двох моторах по 65 кінських сил (сьогодні двигун – 135 кінських сил). Кожний вагон вміщував до 70 людей. Будівництво обійшлося у колосальну для тих років суму – понад 170 тисяч карбованців.
Водночас із відкриттям фунікулера для зручності пасажирів вулицею Боричів Тік від Контрактової площі до нижньої станції було прокладено трамвайну колію. Маршрут №15, що там проходив, уважався єдиним цілим із фунікулером – придбавши квиток у трамваї, пасажири пересаджувалися у фунікулер, не сплачуючи повторно за проїзд. До верхньої станції також підходила трамвайна лінія. Київський фунікулер уважався трамвайним маршрутом і мав номер ще до середини 1930-х років.
Перша капітальна реставрація підйомника відбулася у 1928 році. Тоді один вагон зірвався з тросів та зіткнувся з іншим. Модернізовані вагони виготовили на Київському заводі електротранспорту. Завдяки ремонту, дорогу продовжили ще на 40 метрів. Вдруге фунікулер ремонтували наприкінці 50-х – вагони могли перевозити до сотні пасажирів. Востаннє реставрація відбувалася наприкінці 80-х.
Легенди, містика та маловідоме
Про статистичні цифри та перші поїздки столичного фунікулера відомо чимало. Утім, мало хто знає, що він розташований на містичному місці часів Київської Русі. Там, де сьогодні можна комфортно дістатися з низинного Подолу до Верхнього міста, за правління Володимира Великого на шабаш збиралися відьми. За легендами, місцевість називалася “Чортовим беремищем”.
Згодом там розкинувся сад, який спочатку був власністю Михайлівського монастиря. Попри те, що неподалік розташовувалася Трьохсвятительська церква, люди оминали те місце, яке і надалі мало негативну містичну славу. Про точку зустрічі нечисті писав історик Максим Берлінський і називав її “пугалом для киян”.
Інша легенда розповідає, що цим шляхом волочили до Дніпра язичницького ідола Перуна – князь Володимир наказав утопити його в річці. У “Повісті врем’яних літ” сказано, що головного бога дохристиянської Русі протягнули Боричевим узвозом.
“І коли прийшов, повелів звергнути всіх кумирів: одних порубать, а других попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай, а дванадцять мужів приставив бити його жезлами”
Радянські інженери у 70-х роках вирішили модернізувати шлях: замість фунікулера збудувати блок ліфтів або ескалаторів. На захист канатного транспорту став тодішній архітектор Києва Ігор Іванов – йому вдалося переконати прихильників швидкісних підйомників, що фунікулер – візитівка столиці.
Пасажиропотік київського фунікулера варіюється між чотирма-сімома мільйонами людей на рік. З огляду на пору року щодня цей вид громадського транспорту перевозить до 15 тисяч пасажирів.
ЗАЗ-965 “Горбатий” – український “Volkswagen”
Український автомобіль: “Україна”, “Українець”, “Київ”, “Донбас” та інші
Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]
