Історія підкорення космосу містить не лише перемоги, а й гіркі поразки. Точніше – трагічні сторінки. Космос коштував людству не одного людського життя.

“Челенджер”, США

У вісімдесятих роках польоти в космос набули такої інтенсивності, що Сполучені Штати Америки запускали космічні човники мало не щомісяця. Однак політ “Челенджера” був дещо незвичайним – на ньому повинна була летіти не професійна астронавтка, а звичайна шкільна вчителька Кріста Маколіфф. Вона повинна була провести кілька відкритих уроків біології з космосу. Тому за стартом “Челенджера” у прямому ефірі спостерігали десятки мільйонів людей по всьому світу.

28 січня 1986 року, об 11 годині 38 хвилин за місцевим часом, “Челенджер” з сімома астронавтами стартував з мису Канаверал. Захоплені оплески публіки через 73 секунди змінились криками жаху та шоком: космічний корабель вибухнув у повітрі.

Як свідчать результати розслідування, всі астронавти пережили вибух – їх врятувала спеціальна капсула, у якій вони перебували під час страту. Але її конструкція не передбачала наявності парашутів і весь екіпаж загинув від удару об воду, куди впала капсула. Кадри видовищного вибуху миттєво облетіли світ — оператори телеканалів продовжували працювати і після того, як “Челенджер” перетворився на вогняну кулю.

Після катастрофи польоти були негайно припинені, а результатом стала модернізація космічних кораблів – відтепер на них були передбачені парашути, які дають змогу рятувальній капсулі не розбитись під час приземлення у випадку аварії.

Космос: “Колумбія”, США

Шаттл “Колумбія” здійснив 28 польотів у космос. Останній політ став фатальним – вранці 1 лютого 2003 року після шістнадцятидобового польоту шаттл повертався на Землю. NASA втратила зв’язок з кораблем приблизно о 14:00 дня за Гринвічем, за кілька хвилин до передбачуваної посадки.

Поки спеціалісти з Центру керування польотами намагались встановити зв’язок, кілька телеканалів у прямому ефірі демонстрували яскравий метеор, на який перетворився корабель в атмосфері Землі. Як показала експертиза, через те, що з корабля відпало кілька теплозахисних плиток, його конструкції почали перегріватись. Через кілька хвилин шаттл загорівся і розпався на частини. Всі семеро астронавтів, які були на його борту, загинули.

“Аполлон-1”, США

Під час підготовки до пілотованого польоту за програмою “Апполон” 27 січня 1967 року проводились планові наземні випробування. Саме цього дня на стартовому комплексі космічного центру імені Кеннеді і сталась катастрофа.

Екіпаж “Аполлона-1”: Гас Гріссом, Ед Вайт, Роджер Чаффі

Того дня екіпаж із трьох астронавтів тренувався у командному модулі корабля. Після того, як всі люки було задраєні, всередину апарату закачали чистий кисень. Але раптово заіскрила проводка всередині корабля. У кисневій атмосфері іскри негайно перетворились на пекуче полум’я. Астронавти намагались відкрити люк, але часу було надзвичайно мало. Всі троє загинули.

Перший пілотований політ Аполлона відбувся лише в жовтні 1968 року після проведення розслідування та внесення численних поліпшень в конструкцію корабля.

Володимир Комаров

“Союз-1”, СРСР

23 квітня 1967 року відбувались випробування першого радянського пілотованого корабля “Союз”. Попри те, що апарат був недоробленим і мав безліч недоліків, керівництво польотами поспішало – СРСР програвав космічні перегони і треба було продемонструвати всьому світу перевагу радянської техніки.

Замість жаданої перемоги радянська космонавтика отримала трагедію – корабель з космонавтом Володимиром Комаровим через добу польоту, 24 квітня, під час повернення на Землю, розбився. Основний парашут не розкрився, а запасний заплутався. Корабель на швидкості 50 метрів за секунду врізався в землю. Комаров загинув на місці. Подальші польоти кораблів цього типу відклали на півтора роки, а систему гальмування у терміновому порядку допрацювали

Космос: “Союз-11”, СРСР

Його завданням було стикуватись на орбіті зі станцією “Салют-1”. Після успішної стиковки та робіт в космосі, які супроводжувались кількома аваріями та загораннями, екіпаж достроково вирушив на Землю.

29 червня 1971 року “Союз-11” став готуватися до спуску. При закритті люка продовжував горіти датчик “Люк відкритий”. Центр керування польотом припустив поломку датчика і дозволив спуск на Землю.

Відстикування, гальмування, спуск та приземлення пройшли в штатному режимі. За єдиним винятком – Центр керування не міг зв’язатись з космонавтами. Після того, як “Союз-11” знайшли, всі троє космонавтів виявились мертвими.

Як показало розслідування, причиною загибелі екіпажу стала розгерметизація корабля на великій висоті. Після 27 місяців перевірок та модернізацій кораблі відновили свої старти, але відтепер космонавти в них перебували в скафандрах на випадок аварії. Через надзвичайну тісняву екіпажі скоротились до двох чоловік.

Таку ціну заплатило людство за свою мрію про космос. Далі буде…

Фото: Pixabay

Корольов, Глушко і початок космічної ери людства

Фукусіма, Чорнобиль та Три-Майл-Айленд: атомна енергетика найбезпечніша?

Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]