Масниця. Традиційно за сім днів до початку Великого посту, який припадає на лютий-березень, українці святкують Сиропусний тиждень, Сирну неділю, Бабське свято, Колодій, Запусти, Заговини, іншими словами – Масницю.
І хоча в цей період буває зимно і морозно, в народі кажуть: “Тріщи, не тріщи, та вже минулися Водохрещі” або “Не до Різдва йде, а до Великодня”. Цьогоріч свято млинців і гулянь припадає на 20-26 лютого.
Що не день, то свято
Щоб дізнатися про походження свята, слід зануритися у сиву давнину. Перші згадки про святкування Масниці датуються ще IV століттям, тобто у дохристиянську епоху. І навіть після прийняття християнства значних впливів на традиції святкування не сталося.
Тиждень перед постом був розписаний по днях:
- понеділок – зустрічі (катаються з крижаних гірок: чим далі з’їдуть сани – багатшим буде врожай);
- вівторок – загравання (день з веселими іграми);
- середа – ласощі (день різноманіття на столі);
- четвер – гучний бенкет (масові гуляння до ранку);
- п’ятниця – тещині вечірки (зяті запрошують в гості своїх тещ);
- субота – посиденьки зовиці (невістка запрошує в гості до себе);
- неділя – прощення (цього дня в церкві правлять чин прощення: священники та парафіяни взаємно просять прощення одне в одного).
Святкування Масниці – це поступовий перехід від м’ясних страв до молочних. Протягом тижня господині варили вареники, пекли пиріжки і млинці. В останній день тижня перед Великоднім Постом, у неділю, усі збиралися на гуляння. Молодь йшла на вечорниці.
Народження Колодія
У нашій країні в минулому був своєрідний обряд імітації народження, хрещення і поховання Колодія. В одній хаті збиралися жінки і протягом тижня влаштовували веселощі. Першого дня імітували народження, причому одна з жінок дуже реалістично демонструвала перейми породіллі, а інші жінки “бігли” за “бабою-повитухою”, яка приймала “хлопчика-Колодія” (зазвичай роль новонародженого виконувало загорнене у ряднину полінце). Другого дня – хрестини, третього – похристини, четвертого – смерть, п’ятого – поховання, шостого – волочіння Колодія. Цей обряд свідчить про архаїчність звичаю, який зберігся аж до 1920-х років. Сам Колодій виступає у ролі зображення Зими (Марени), яку за давніми пережитками спалювали, щоб дати дорогу весні й сонцю.
Ще одним цікавим обрядом української Масниці було “чеплення колодки” до ноги парубка. Це було своєрідним покаранням молодого хлопця за те, що він протягом року не одружився і не виконав місії щодо продовження роду людського. “Покарані” мали платити відкуп. Зазвичай, це було частування. В окремих регіонах “очіплені” парубки дарували дівчатам та жінкам шовкові хустки, намисто або солодощі.
Важливим компонентом обрядовості свята було ряження персонажу. Скажімо, на Полтавщині жінку наряджали старою бабою з косою до п’ят. Із нею танцювали і приспівували, потім її виганяли в сіни. Замість неї до хати приводили “старенького дідуся” – також переодягнену дівчину. За словами самих селян, це символізувало завершення Масниці. А впускання діда – то Піст, щоб він видався коротким.
В усіх регіонах України роль жінки під час цього свята була домінуючою. Саме жінки вбирали Колодія, водили хороводи, співали пісень і були ініціаторами всіх святкувань.
Масниця. Святкові ритуали
У цей тиждень не можна прясти – бо міль поб’є прядиво або одяг з нього, не дозволялося заготовлювати сир і м’ясо, бо вони неодмінно зіпсуються.
Останній день святкувань називають Прощенною неділею або Пущенням. Тож всі, хто за рік посварився, йшли миритися, щоб отримати прощення і не мати ворогів на Піст. Це свого роду очищення душі.
Загалом, Масниця – це символ переходу від зими до весни. У ці дні вшановували пам’ять померлих. У деяких регіонах на покуті лишали вареники з сиром і млинці, щоб вночі пращури приходили їсти. Це мало сприяти приходу ранньої весни.
Ввечері, коли лягали спати, клали під подушку сир, а на ранок загортали у хустинку. Щоб на Великдень взяти до церкви і впізнати відьму. Адже вона буде просити той сир. І якщо не даси, то матимеш силу над нею, і вона не зможе шкодити подвір’ю.
Перший день по завершенню Масниці називається “плоскозуб”. У цей день люди намагалися якнайдовше спати, щоб піст швидше “старівся”. Жінки вранці мили все окропом від скоромного, а чоловіки пили по чарці – “полоскали зуби від сиру і масла”. Для закушування готували – хрін із квасом, картоплю в кожухах і пекли прісні коржі (“жиляники”). Тож перший день Посту звався “жилавим”. Побожні люди очищували думки, готувалися морально і фізично до 40-денного утримання від скоромної їжі, алкоголю, тютюнопаління. Подружжя мусили утримуватися від інтимних зносин. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.
Фото: Масниця/Український інтерес
Масниця! Як у Пирогові свято святкували (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Оксана Повякель: В Україні не їли “блінов”, їли налисники, млинці
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
