У Києві співали “ПісніВійни” про пережите

107
Зі сцени звучали пісню про українські реалії. Фото: Український інтерес / Катя Пташка

Пісня супроводжувала українців і на полі, і в побуті, і в бою. Через пісню ми дізнаємося справжню історію України. Адже слів з неї не викинеш, не викривиш. Вони в’їдаються у серце. Вчора у Києві відіграли концерт на підтримку проекту “#ПісніВійни”.

Як зародилась ідея

Перша пісня в альбомі дала поштовх для проекту. З чого він починався – ексклюзивно для “Українського інтересу” розповів співак Павло Табаков.

“Спочатку було слово. Спочатку був вірш. Мій добрий  друг Василь Фесюк, полковник у відставці, пише вірші. Він подзвонив мені і сказав, що у нього є гарний твір. Він пролежав “у шухляді” 3-4 місяці. Поки мені не нагадали про нього. Якщо є настрій, то музика пишеться відразу.

Коли я писав мелодію, то пригадав розповідь ще одного мого друга-військового. Від музики в АТО їм хотілося такого, щоб можна було вставити навушники, взяти автомат, вибігти з окопів та стріляти. Тоді з’явилася “Дорога на схід” в роковому забарвленні. Ми з Галиною вирішили, що її мають співати військові. З Яворівського полігону до нас приїхали бійці, які мають талант до співу. Після запису хлопці взяли гітару і почали грати свої пісні. Я побачив, як Галя почала плакати. Ця подія стала поштовхом для проекту”, – зізнався виконавець.

Суть проекту

“В проекті йдеться про людину. Не про події, хроніку, а про людину.  Її переживання, емоції. Звичайно деякі артисти відмовлялися, з різних причин. Але в такому проекті не могло бути примусу, все мало йти від серця. Дуети складалися органічно та автоматично. Я чула пісню і вже знала, хто з артистів її міг підсилити. У більшості випадків воїн та артист вперше бачилися в день запису. Але між ними відбувалася якась магія. Виконавці відразу розуміли, що можуть зробити спільно”, – додала організаторка проекту Галина Гузьо.

Вчора зі сцени “Українського Дому” звучали рок, реп, акустика, джаз. Все наживо, надривно, від серця. Співали про те, що болить. Про втрати та здобутки. Про “звичку чекати дзвінка та вставати о п’ятій”, про “дівчат, які не хочуть втрачати, тому подають набої”,  про “день, коли закінчиться війна”, про “героя, що вже не вернеться”, про “синів і дочок вільної держави” та багато-багато іншого.

Зал майорів військовою формою молодих курсантів та старших по званню. А по екрану “крутилися” знімки з процесу запису альбому чи фотографій з війни. Символічно концерт відбувся у День волонтера та напередодні Дня Збройних сил України.

Варто згадати вислів із відомого фільму: “Все проходить, лише музика – вічна”. Альбом “ПісніВійни” – це український спадок для мабутніх поколінь. Це українські пісні про реалії. Їх хочеться слухати та ставити на повторення.

Катя Пташка, кореспондент “Українського інтересу”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.